КУРАЦІЙНИЙ ЛИСТ
Вид тварини – кріль;
порода – сірий велетень, стать – самець, вік - 4міс,
маса ‒ 2 кг, масть – сіро-заяча.
Додаткові ознаки ‒ відсутні .
Власник тварини ‒ Іванов А.А.
Адреса ‒
Тварина поступила в клініку «
»
200 р.
Тварина вибула з клініки «
»
200 р.
Дата Т, ºС П, пошт./хв. Д, дих. рух/хв. Клінічний
прояв хвороби, особливості перебігу та зміни в статусі тварини Лікування
(рецепти), рекомендації по годівлі, утриманню та догляду. Додаткові дослідження.
Заключення.
1 2 3 4 5 6
00.00.00 39,0 180 60 Незначне пригнічення, свербіж в ділянці
вуха, тварина періодично трясе головою та чухає лапами вуха. На внутрішній
поверхні вушних раковин: товсті нашарування червоно-коричневого кольору, шкіра
основи вуха набрякла, потовщена. В зовнішньому слуховому проході пробки з кірок
епідермісу. В місцях відторгнення кірок спостерігається виділення
ексудату. Rp.: “Amitrazin-plus” – 1,2 ml
D.t.d.n. 1
S. Зовнішньо, по 6
крапель на кожне вухо.
00.00.00 39,5 184 65 Загальний стан тварини покращився,
свербіж в ділянці вуха ослаб. Нашарування на внутрішній поверхні вушних
раковин мають меншу площу, частина їх відшарувалася. Шкіра основи вуха набрякла,
потовщена. В лівому вусі пробка відсутня. Rp.: “Amitrazin-plus”
– 1,2 ml
D.t.d.n. 1
S. Зовнішньо, по 6
крапель на кожне вухо.
00.00.00 38,5 174 60 Загальний стан тварини в нормі, свербіж
в ділянці вуха відсутній. Нашарування на внутрішній поверхні вушних раковин
спостерігаються тільки поряд з зовнішнім слуховим проходом. Пробки в слухових
проходах відсутні. Rp.: “Amitrazin-plus” – 1,2 ml
D.t.d.n. 1
S. Зовнішньо, по 6
крапель на кожне вухо.
00.00.00 38,5 170 62 Загальний стан тварини в нормі, свербіж
в ділянці вуха відсутній. На внутрішній поверхні вух ознак запалення не помічено,
слухові походи чисті, без кірок. Набряки основи вух відсутні. Rp.:
“Amitrazin-plus” – 1,2 ml
D.t.d.n. 1
S. Зовнішньо, по 6
крапель на кожне вухо.
Тварина одужала.
«
»
200 р.
Куратор:_____________/
Лікар-ординатор:__________/
Для лікування хворих кролів можливе підшкірне або
внутрішньом’язове введення макроциклічних лактонів у дозі 0,1 мл/кг маси
тіла. Ефективними є аерозолі акарицидних препаратів: акродекс, арпаліт,
дерматозоль, дикрезил, псороптол, ціодрин. Вушні краплі “Амитразин”,
“Амитразин-плюс” [3]. Порошки та емульсії: фенотіазин (0,5 г);
псороптол (3 – 5 мл); ектопор (2мл). Після внесення препарату роблять легкий
масаж основи вуха і через 7 – 9 днів повторюють обробку.
Використовують також 5 – 10%-вий ТАП- 85, 10%- вий нікохлоран, 5%-
вий гексалін, 5%- вий гексталп.
Щоб приготувати робочі суміші вказаної концентрації, необхідно на 1 л
підігрітого до 50 – 60ºС масла (мінерального, тваринного чи рослинного,
яке не викликає подразнюючої дії і не має різкого запаху) додати 3%- вого ТАП- 85
– 100, 6%- вого ТАП- 85 – 50, нікохлорана – 100, гексаліна
– 50, гексаталпа – 50 г і ретельно перемішати акарицид з маслом.
Раніше також використовували скипидар (чистий в суміші з вазеліновим маслом
в рівних співвідношеннях)[6].
Із широкого спектру акарицидних препаратів нами було обрано
“Амитразин-плюс”. Вибір даного препарату обумовлений високою
акарицидною активністю амітразина, нешкідливістю його для макроорганізма, а також,
що не менш важливо, відносно низькою (в порівнянні з іншими препаратами даної
групи) ціною. Застосування даної лікарської речовини дало добрий
терапевтичний ефект вже після першої обробки хворої тварини. Було помічено
покращення загального стану тварини, а також зниження інтенсивності запального
процесу в ділянці внутрішньої поверхні вушних раковин. Повне зникнення всих
симптомів та ознак захворювання та остаточне видужання тварини помічено вже
після чотириразового застосування препарату, що свідчить про його достатню
ефективність.
Так як аналогічні клінічні симптоми захворювання були помічені і в інших
кролів даного господарства то можна говорити про розвиток чітко вираженого
епізоотологічного процесу. Тому боротьба з псороптозом в даному випадку повинна
вестись в трьох основних напрямках (відповідно до ланок епізоотологічного
ланцюга):
1. лікування хворих тварин;
2. знищення збудника в зовнішньому середовищі;
3. виключення факторів передачі.
За В.П.Рютовою головною умовою оздоровлення господарства є одночасна
обробка всіх кроликів акарицидними препаратами тобто ліквідація джерела збудника
[6]. Аналогічні дані зустрічаються і в інших літературних джерелах.
З профілактичною метою проводять клінічний огляд всіх кролів віварію і за
потреби обробляють їх акарицидним препаратом. Через кожні 3 – 4 місяці всіх
тварин оглядають, хворих ізолюють і лікують. Паралельно з лікуванням проводять
дезакаризацію кліток, приміщення, шедів. Клітки, в яких знаходилися хворі кролі,
чистять, миють, обшпарюють окропом і обприскують 4 – 5%-м розчином лугу. У
разі утримання кролів у шедах дезакаризацію взимку не проводять, оскільки кліщі за
низьких температур гинуть. Важливо також піддати дезинфекції інвентар та
одяг обслуговуючого персоналу які є факторами передачі збудника. Виконання всих
вище перерахованих заходів забезпечить недопущення розповсюдження збудника та
інвазування тварин.
1. 10. CONCLUSIO
Тварина одужала 00.00.00. На даний момент загальний стан кролика
відповідає нормі, будь яких відхилень від норми зі сторони всих апаратів та систем
організму не помічено. В місцях локалізації патологічного процесу спостерігається
повне відновлення епідермісу. На основі отриманого нами терапевтичного ефекту
можна зробити висновок, що проведене лікування було правильним, ефективним,
економічно вигідним, а відповідно ‒ доцільним. Собівартість всього курсу
лікування становить близько 5 гривень що майже в 10 разів менше вартості
тварини.
Виходячи з того що виникненню захворювання в даному господарстві сприяли
порушення зоогігієнічних норм утримання тварин, а саме надмірне скупчення кролів
на обмеженій площі та підвищена вологість в клітці, а також порушення технології
згодовування концентрованих кормів пропоную:
1. для утримання кролів використовувати клітки з решітчастою підлогою;
2. посадку кролів у клітки здійснювати з розрахунку площі останньої [1,2];
3. перед згодовуванням зерна пшениці його попередньо пророщувати чи
дріжджувати;
4. враховуючи можливість повторного інвазування доцільно через 3 – 4 міс.
провести повторний клінічний огляд всих кролів даного господарства.
00.00.00
_________________
ЛІТЕРАТУРА
1. Ульихина Л.И. Справочник кроликовода. – Ростов н/Д: Фенікс, 2004.
– 254 с.
2. Бердник П.П., Домашенко И.Н. Домашняя ферма: справочник. – Х.:
Прапор, 1986. – 217 с.
3. Галат В.Ф., Березовський А.Ф., Сорока Н.М. Паразитологія та
інвазійні хвороби тварин. – К.: Вища школа, 2003. – 464 с.
4. Линева А.С. Физиологические показатели нормы животных. Справочник.
– К.: ФГУИППВ, 2003. – 256 с.
5. Левченко В.І., Влізло В.В. Клінічна діагностика внутрішніх хвороб
тварин. – Біла Церква, 2004. – 608 с.
6. Рютова В.П. Болезни кроликов. – М.: Россельхозиздат, 1985. 142
с.
7. Галат В.Ф., Березовський А.Ф., Сорока Н.М. Паразитологія та інвазійні
хвороби тварин. Практикум. – К.: Вища школа, 2003. – 238 с.
8. Кравцив Р.И., Колесник А.В. Современные средства ветеринарной медицины
для собак и кошек. Справочник. – Х.: ИПЦ «КОНТРАСТ», 2004.
– 295 с.
9. Паразитология и инвазионные болезни сельскохозяйственных животных
– 3-е издание, переработанное и дополненное / К.И. Абуладзе, Н.В. Демидов,
А.А. Непоклонов и др. – М.: Агропромиздат, 1990. – 464 с.
10. Атлас гельмінтів тварин / І.С. Дахно, А.В. Березовський, В.Ф. Галат та
ін. – К.: Ветінформ, 2001. – 118 с.
11. Практикум із паразитології / В.Ф. Галат, Ю.Г. Артеменко, М.П. Прус та
ін. – К.: Урожай, 1999. – 192 с.
