Утворення Римської рабовласницької держави - История - Скачать

ПЛАН

Вступ
1. Реформи Сервія Туллія
2. Утворення Римської рабовласницької держави
Висновки
Список використаної літератури



ВСТУП
Історія держави і права Стародавнього Риму є частиною історії античних суспільств, що вивчає процеси виникнення, розвитку і причини загибелі найбільшої та найвизначнішої рабовласницької держави стародавнього середземноморського світу.
На прикладі історії Риму, яка охоплює кілька епох, що становлять разом понад тисячоліття, можна простежити зародження, розвиток і занепад рабовласницького суспільства і держави в найбільш розвинених, класичних формах.
Рим набув всесвітньо-історичного значення не відразу. Початкова його історія припадає на ту епоху, коли багато рабовласницьких держав, зокрема на Близькому і Середньому Сході, існували вже не одне тисячоліття. Та й у Греції почали виникати міста-держави, які згодом відіграли виняткову роль в історії світової культури, коли землероби і пастухи, що жили по нижній течії ріки Тибру, ще тільки об'єдналися у первісні общини і створили невелике поселення, назване Кота.
Отже, виникнувши і розвинувшись значно пізніше від східних деспотій і грецьких держав, використавши їх державницький досвід, досягнення науки, культури і техніки, удосконаливши їх, Рим піднявся на новий, вищий щабель у розвитку людства. Рабовласницька суспільно-економічна формація у межах Римської держави досягнула найвищого ступеня свого розвитку. Проте згодом вся система суспільних відносин у рабовласницькому суспільстві призвела до його кризи, і в надрах його зароджуються елементи феодальних відносин.

Висновки
Таким чином, впродовж тривалого існування — з VI ст. до н.е. по V ст. н.е. — Римська держава і право зазнавали безперервних змін. Розвиток продуктивних сил, виробничих відносин, збільшення кількості рабів і загострення соціальних суперечностей, розширення території і зростання чисельності населення та інші фактори зумовлювали зміни в системі органів державної влади й управління, у формах і методах діяльності, врешті, у формі держави, правових інститутах.
Історію Римської держави дослідники поділили на такі періоди:
1. Період розкладу родоплемінних відносин і становлення держави і права (753 р. до н.е. — середина VI ст. до н.е.).
2. Період Республіки (середина VI ст. до н.е. — 27 р. до н.е.). Його можна поділити на три епохи:
а) Епоха ранньої Республіки (середина VI ст. до н.е. — 60-ті роки III ст. до н.е.);
б) Епоха розвиненої Республіки і боротьби за підкорення Середземного моря (кінець III ст. до н.е. — початок 30-х років II ст. до н.е.);
в) Епоха пізньої Республіки і громадянських воєн (початок 30-х років II ст. до н.е. — кінець 30-х років І ст. до н.е.).
3. Період монархії (імперії) (27 р. до н.е. — 476 р. н.е.). Цей період поділяється на дві епохи:
а) принципат (27 р. до н.е. — 284 р. н.е.);
б) домінат (абсолютна монархія) (284-476 рр. н.е.).
Щодо римського права, то, на думку окремих дослідників, етапи його розвитку не зовсім збігаються з періодами розвитку держави.
Перший етап — від утворення держави до середини III ст. до н.е. Його межею є закінчення першої Пунічної війни (264-242 рр. до н.е.).Тоді виробляється так зване квіритське, або громадянське, право (громадянське у тому розумінні, що воно стосувалося лише римських громадян). У праві в цю епоху ще зберігаються пережитки первіснообщинного ладу, спостерігається значний вплив релігії, складність і формалізм правових інститутів, замкнутий національний характер права.
Другий етап — від середини III ст. до н.е. — кінець III ст. н.е. Його межею є панування імператора Діоклетіана. Римське право розквітає, виходячи за національні межі. Поряд з квіритським виникає і розвивається преторське, більш гнучке, оперативне, доступне, дієве право, а з нього, у свою чергу, виділяється так зване загальнонаціональне право, або право народів, яке регулювало правовідносини римлян з чужоземцями та між самими чужоземцями (на території Римської держави). Право цього періоду добре розроблене, чітке, усунуто його попередній консерватизм, символічність, казуїстику. Розвиваються найважливіші інститути права, що врегульовують відносини приватної власності, товарно-грошові відносини.
Третій етап — з кінця III ст. до VI ст. (до кінця правління імператора Юстиніана у Візантії). Право продовжує розвиватися, удосконалюватись, починає систематизуватись, з'являються його перші кодифікації. Із зародженням феодальних відносин, визнанням християнства державною релігією відбуваються зміни і у праві. Завершується процес його розвитку появою кодифікації Юстиніана 528-533 рр.
?
Список використаної літератури:
1. Алексєєв Юрій Миколайович, Вертегел Андрій Григорович, Казаков Олександр Олексійович. Всесвітня історія: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл.. — К. : Каравела, 2006. — 240с.
2. Бартошек М. Римское право: Понятия, термин, определения. -М., 1989.
3. Голованов Сергій Олександрович, Дрібниця Віталій Олександрович. Всесвітня історія. Історія стародавнього світу: Навч. посіб. для 6 кл.. — К. : Фаренгейт, 2000. — 272с
4. Icторія держави та права зарубіжних краш. - Вид. 2-е, доп. i перероб. /За ред О.М.Джужи.-К.: Атіка. - 2005.
5. Історія держави та права зарубіжних краш: Навчальний пособник для дистанщйного навчання / Захарченко П.П., Ковалевська О. О, Кузьминець О В -К.: Ун-т. "Україна", 2005.
6. История государства и права зарубежных стран: Конспект лекций / А. Попова. - М.: Юрайт, 2007.
7. Косарев АИ. Этапы рецепции римского права //Советское государство и право. - 1983. - № 7.
8. Макарчук B.C. Icтopiя держави i права зарубіжних краш. - Вид. 4-е. - К.:Атіка.,2006. – С. 256
9. Подопрыгора А.А. Основы римского гражданского права. - К., 1990.
10. Рубаник B.C. Лекцц з історії держави та права зарубіжних краш. – X Консум, 2003. - 528 с.
11. Страхов ММ. Всесвітня Icтopiя держави i права. Держава i право стародавнього світу. - X., 1994.
12. Тищик Б.Й. Історія держави і права країн Стародавнього світу: Навч. посібник. — Львів: Світ, 2001. — 384 с.
13. Феденко Панас. Історія Італії: від упадку Римського цісарства до останніх часів. — Львів : Народний ун-т, 1936. — 46с