Кафедра банківської справи

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни Гроші та кредит
на тему: «Проблеми організації кредитування
фізичних осіб в Україні»

Керівник роботи,
К.е.н., доцент        

Студентка факультету
банківської справи,
обліку і фінансів,
ІІІ курсу, групи 34-БС,
спеціальності 7.050105
"Банківська справа"       

Харків – 2007
 
ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………….…………………………. 
РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРО КРЕДИТ ТА КРЕДИТУВАННЯ……….………………………………….…..… 
1.1 Теоретичні основи споживчого кредитування…….…..…. 
1.2 Механізм надання та погашення споживчого кредиту…... 
РОЗДІЛ 2 РОЗВИТОК КРЕДИТУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ В БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ……….…………………... 
2.1 Аналіз показників діяльності банків на ринку споживчого кредитування…………..…………………………..… 
2.2 Аналіз кредитоспроможності позичальника як метод мінімізації кредитного ризику……………………………………. 
РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ КРЕДИТУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ.. 
3.1. Досвід держав з розвиненою ринковою економікою щодо кредитування фізичних осіб……………………………...………. 
3.2 Перспективи подальшого розвитку кредитування фізичних осіб в Україні виходячи з проблем сьогодення…….… 
ВИСНОВКИ………………………………………………….…………... 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………….…………..…… 
ДОДАТКИ……………………………………………………………....... 

 
ВСТУП

За останні роки в економіці і банківській системі України відбулися радикальні зміни, обумовлені досягненням Україною політичної та економічної незалежності і переходом до розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки.
У цьому звязку дослідження питань кредитування фізичних осіб в Україні набуває особливого значення, що зумовлює актуальність обраної теми та доцільність проведення досліджень для розвитку цього питання.
Обєктом дослідження є кредитування фізичних осіб.
Предмет дослідження – є теоретичне та практичне дослідження надання українськими та зарубіжними банками споживчого кредиту. Методи дослідження - метод економічного аналізу, математичної статистики, теорії оптимальних рішень
Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні основ організації, розкритті діючої практики з проблем кредитування фізичних осіб в Україні, а також пошуку напрямків удосконалення цієї роботи на основі систематизації існуючих пропозицій щодо цього питання з боку країн з розвинутою ринковою системою.
Основним завданням роботи є вивчення особливостей, переваг та недоліків споживчого кредиту в Україні та методів його удосконалення.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі завдання:
- досліджено роль банківського кредиту фізичним особам;
- обґрунтовано недоліки кредитування фізичних осіб;
- розглянуто процес формування, розвитку та удосконалення кредитування фізичних осіб в Україні;
- наведено сучасний стан кредитування фізичних осіб в Україні
- проведено аналіз діючої практики України з країнами ЄС
- запропоновано шляхи вдосконалення системи кредитування фізичних осіб.
Вказаному питанню приділяється значна увага Національним банком України, що знайшло своє відображення у законах «Про банки і банківську діяльність» та «Про Національний банк України» з доповненнями та постановами про внесення змін.
На вирішення цієї проблеми спрямовані дослідження Бодрецького М, Ветрової А., Вишневського А., Івасіва Б., Клапківа М., Костюченко В, Лаврушина О. та ін.
Аналіз діяльності зарубіжних банків, наданих в роботі, дозволить організувати роботу кредитних відділень орієнтуючись на досвід країн з розвиненою економікою.
 
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРО КРЕДИТ ТА КРЕДИТУВАННЯ

1.1 Теоретичні основи споживчого кредитування

Поняття споживчого, або особистого кредиту існувало ще в VI в. до наший ери, зокрема на території сучасного Ізраїлю. До царя Соломона іудеї використовували особистий кредит, тобто за борги відправлялися в боргове рабство. Цар Соломон заборонив таке рабство і обернув особисту відповідальність в майнову. Він видав закон, по якому боржник тепер відповідав перед кредитором своїм майном, а не особистою свободою. На землі боржника ставили стовп, на якому було написано, що його майно належить кредиторові в забезпечення певної суми, і таким чином повідомляли всіх навколо, що дане майно закладене. Стовпи з такими написами стали називати іпотекою від грецького “hypotheke”, що означає "заставу, заставу".
Перші кредити в історії людства викликалися, як правило, потребою, а не можливістю отримати додатковий прибуток. Як тільки люди почали вирощувати щось на землі, вони відразу зіткнулися з періодичними неврожаями, які могли залишити без їжі на весь рік. Тут і з'являються перші кредити: якщо окремому селянинові не вистачало зібраного урожаю, він йшов до багатшого сусіда і просив позичити певну суму грошей до наступного урожаю.
Крім того, перші форми кредитів і відсотків мали, звичайно ж, натуральний характер (різновид бартеру). Селянин займав один мішок зерна, а повертав півтора або два. Таким чином, кредит випередив появу і ринкового господарства, і грошей. Звичайно, ніщо не могло гарантувати, що людина, що вже потрапила в скрутне положення, зможе не тільки поправити свої справи, але ще і дістати надлишок, щоб віддати борг. Як писав один історик господарства, "брати відсотки за цих умов означає падаючого підштовхнути ".
Якщо людина не могла віддати борг, він міг позбутися свого майна. Якщо у нього було нічого узяти, він відправлявся відпрацьовувати борг на полі або на двір до свого кредитора, власне, йшов в боргове рабство. Звичайно, подібне явище не викликало схвалення в суспільстві.
Впродовж багатьох століть банківський споживчий кредит був слабо розвиненим в капіталістичному суспільстві, яке було обумовлено цілим поряд об'єктивних і суб'єктивних причин. Аж до Другої світової війни комерційні банки розвинених капіталістичних країн майже не надавали населенню грошові позики на споживчі цілі. Першими вступили на цей шлях комерційні банки США. Ще в 1920-1930 рр. група з декількох банків, очолювана одним з попередників нью-йоркських "City-Corp" і "Bank of America", створила у себе відділи споживчого кредиту. Спочатку ця банківська група надавала позики приватним особам на такі цілі, як оплата медичної допомоги, стоматологічних послуг, навчання і т.п., але потім приступила і до видачі позик на покупку в розстрочку споживчих товарів. Після закінчення війни сектор споживчого кредиту став одним з найбільш швидкорозвивающихся сегментів ринку кредитних послуг комерційних банків. У інших західних країнах бум в області банківського кредитування споживчих потребі населення почався в кінці 50-х років. Таким чином, особливий розвиток споживчий кредит отримав в умовах загальної кризи капіталізму (головним чином після 2-ої світової війни 1939-1945) у зв'язку з різким посиленням невідповідності між зростанням виробництва і обмеженістю платоспроможного попиту трудящих.
Тепер же банківський споживчий кредит набув широкого поширення практично у всіх економічно розвинених країнах і в багато країнах "третього світу". Причому в провідних капіталістичних країнах сфера доповнення даного кредиту істотно розширилася і роль домашніх господарств як ссудопозичальників в останні десятиліття дуже виросла. Вже на початку 90-х років, у Франції і у ФРН домашні господарства майже порівнялися по сумі отримуваних позик з діловими підприємствами, а в США навіть перестрибнули їх по цьому показнику, вийшовши на перше місце.
Кредит - це економічні відносини, які виникають між кредитором і позичальником з приводу передачі тимчасово вільних засобів на умовах їх повернення і сплати ціни за користування. Кредит є однією з основних форм руху позичкового капіталу.
Споживчий кредит - це кредит, який надається фізичним особам на придбання споживчих товарів і послуг і який погашається поступово. Споживчий кредит характеризує відносини, які виникають з приводу фінансування потреб кінцевого споживання.
Споживчий кредит - це продаж торговими підприємствами споживчих товарів з відстроченням платежу або надання банками позик на покупку споживчих товарів, а також на оплату різного роду витрат особистого характеру (плата за навчання, медичне обслуговування і т.п.).
Об’єкти кредитування – це затрати, пов’язані із задоволенням потреб населення для купівлі товарів в особисту власність, а також затрати інвестиційного характеру на будівництво і підтримку нерухомості.
Суб’єктами кредитування є фізичні особи. У ролі кредиторів виступають комерційні банки, ощадні каси й асоціації, ломбарди, кредитні спілки, підприємства й організації. Між банками і населенням може існувати посередник, наприклад торговельна організація.
Роль споживчого кредиту полягає в тому, що він дуже сильно стимулює ефективність праці. Тобто, отримуючи заробітну плату, недостатню для покупки за готівковий розрахунок необхідних товарів, зокрема предметів тривалого користування, люди мають можливість купувати ці товари в кредит або брати кредит під їх покупку. Згодом, гроші за ці товари повинні бути виплачені, той, що тому кожен узяв в кредит прагне не втратити своє робоче місце. Тільки так клієнт банку може бути упевненим в можливості виплатити кредит і зарекомендувати себе перед кредиторами як платоспроможна і добросовісна особа для подальших зв'язків.
Важливо також відмітити, що споживчий кредит зменшує текучість кадрів, оскільки вимушує людей якомога міцніше триматися за своє робоче місце і знову ж таки не втратити свою роботу, щоб залишатися платоспроможним і мати можливість виплатити борг перед банком. Зменшення текучості кадрів сприятливо впливає на економіку країни. Таким чином, можна відзначити, що споживчий кредит є сильним чинником підйому народного добробуту.
Споживчий кредит існує в двох формах - прямий споживчий кредит (без посередництва торгових фірм, наприклад, у вигляді кредитних карт, платіжних карт); з поручительством торгових фірм (банк укладає договір з торговою фірмою про кредитування її покупців, а фірма бере на себе поручительство по боргових зобов'язаннях покупців-позичальників перед банком і укладає договір з покупцями про умови кредиту, що погашається частинами. Ці договори передаються банку, який виплачує фірмі 80-90 % суми кредиту, а решту частини зараховує на особливий - блокований рахунок. Покупець погашає кредит по частинах; куплені їм в кредит товари служать забезпеченням платежу. У разі непогашення в строк кредиту відповідні суми стягаються банком з блокованого рахунку). Тобто, частина загальної суми кредиту - 10-12% -зачислена банком на блокований рахунок, є гарантією погашення кредиту в строк.
Згідно Положення Національного банку України “Про кредитування” №246 від 28.09. 1995р., комерційні банки надають своїм клієнтам різні види кредитів, які можна класифікувати за наступними ознаками.
За строками використання:
• короткострокові – терміном до 1-го року;
• середньострокові – терміном до 3-х років;
• довгострокові – терміном більше 3-х років.
Необхідно окремо відмітити строк кредитування – “До запитання”. Такий строк має на увазі, що позичальник повинен повернути кредит наданий банком на протязі 7 днів з дня письмового повідомлення його кредитором.
По забезпеченню:
• забезпеченні заставою (майновими правами, майном, цінними паперами);
• з іншим забезпеченням (гарантією фізичних, юридичних осіб або страхової компанії);
• бланкові. Бланковий кредит надається банком тільки в межах існуючих власних засобів (без застави майна або інших видів забезпечення – тільки під зобов`язання повернути кредит) з розрахунку підвищеної процентної ставки надійним позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту та перевірений авторитет в банківських колах.
За ступенем ризику:
• стандартні кредити;
• нестандартні кредити;
• сумнівні;
• небезпечні;
• безнадійні.
За способом надання:
• одноразові – однією повною сумою, яка передбачена кредитним договором;
• у вигляді кредитної лінії – декількома частинами, загальна сума яких не перевищує суму договору;
• у вигляді відновлювальної кредитної лінії – клієнт може неодноразово брати і погашати будь-які суми за умови, що сальдо по судному рахунку не перевищить ліміту, який обумовлено в кредитному договорі. Клієнтами по даній формі кредитування можуть виступати фізичні особи з стабільним графіком надходження доходів (в першу чергу працівникам банку). Список клієнтів, які не є працівниками банку затверджується кредитним комітетом. Суму ліміту вираховують як ½ від сукупного доходу, який отримує позичальник (заробітна плата, премії, інші виплати) за останні три місяці.
Грошові споживчі кредити за термінами погашення класифікуються на:
• кредити в розстрочку платежу;
• револьверні (відновлювальні) кредити;
• кредити без розстрочки платежу.
Кредити на будівництво житла виділені в окрему категорію і мають назву іпотечних кредитів, надаються вони під заставу нерухомості.
Кредит у розстрочку платежу передбачає погашення його і відсотків за ним щомісячно рівними частинами. Терміни погашення таких кредитів – від двох до п’яти років, суми кредиту залежать від об’єкта кредитування, кредити надаються під забезпечення гарантів.
Кредит з розстрочкою платежу основна частина споживчого кредиту (в США – ¾ всієї його суми). У країнах Західної Європи та США кредити в розстрочку поділяються на прямі і непрямі банківські споживчі кредити. При прямому кредитуванні укладається договір між банком і позичальником. При непрямому посередник має договір з банком, одержує кредит від банку та передає його споживачеві.
У групу револьверних кредитів включають кредити, надані позичальником за єдиним активно-пасивним поточним рахунком у вигляді овердрафту чи кредитною карткою. Надання овердрафту здійснюється під забезпечення ощадним вкладом чи цінними паперами або без забезпечення шляхом видачі чекової книжки.
Кредитна картка представляє собою пластинку з ідентифікатором власника. Умовою отримання картки є платоспроможність клієнта. По кожній картці встановлюється ліміт кредитування.
Від операцій з кредитними картками банк отримує прибуток, який складається з:
- комісійні, що справляються з торгівельних організацій при сплаті рахунків за відпущений власнику кредитної картки товар (в основному від 1 до 4% об`єму продаж по кредитній картці);
- щорічної плати клієнтів за кредитні картки (якщо вона справляється);
- відсотка за кредит, що надається власникам карток в рамках ліміту кредитування.
Кредитні картки передбачають участь трьох сторін: банка-емітента кредитної картки, її власника і торгівельної організації, яка приймає кредитні картки в якості платіжного засобу за товари та послуги. Для отримання кредитної картки клієнт повинен надати банку встановлену банком суму грошових коштів. Оплата товарів та послуг може бути проведена і при відсутності грошових коштів на рахунку клієнта, тобто за рахунок банківського кредиту. Банк за свої послуги отримує відсоток від суми кожної операції. Користувачі кредитної картки також повинні перераховувати визначену суму коштів за обслуговування картки та її щорічне поновлення.
Кредитні картки, наприклад, такі як, Visa і Mastercard випускаються банками. Кредитні картки отримали свою популярність з багатьох причин. Перш за все це оплата кредитною карткою робить клієнта незалежним від готівки, оскільки скрізь, де б він не знаходився, зможе сплатити вартість товару або послуг, не маючи при цьому в кишені готівки. Крім того, втрата картки не означає втрати готівки, оскільки в цьому випадку при сповіщенні про втрату банку, клієнт може бути упевнений, що з його рахунку гроша не зникнуть. Відносно досконалих карткою покупок клієнт отримує один раз в місяць докладний огляд. Окрім перерахованих зручностей, є ще одне. Якщо клієнт потребує готівки, то він зможе їх отримати в найближчому цілодобовому банкоматі. Але це не зовсім вигідний, хоч і зручний спосіб отримання грошей, оскільки на видачу готівкою введений податок.
Банківські кредитні картки є зручними інструментами і надають клієнту револьверну кредитну лінію, якою можна користуватися по мірі необхідності. Однак банкіри зарубіжних банків дійшли висновку, що в зв`язку з зростанням числа неплатоспроможних позичальників, збільшення числа вкрадених чи таких, які використовуються в цілях шахрайства кредитні картки життєво важливим для банку є ретельне керування і контроль за програмами випуску кредитних карток. Існують свідчення на користь того, що даній області властивий ефект масштабу, оскільки звичайно вигідними є операції з кредитними картками тільки найкрупніших банків.
Кредитор – суб`єкт кредитних відносин, який надає позику іншому суб`єкту господарської діяльності у тимчасове користування. Кредитором може бути юридична або фізична особа, у розпорядженні якої є тимчасово вільні кошти. В процесі здійснення банківського кредитування кредитором виступає банк.
Позичальник – суб`єкт кредитних відносин, який отримав у тимчасове користування кошти на умовах повернення в обумовлений строк та оплати. Позичальником можуть виступати юридичні та фізичні особи, а також держава.
Різні автори по-різному підходять до визначення різних форм кредиту. Найбільш узагальненою методикою поділу є виділення двох основних форм: товарна та грошова.
Товарна форма кредиту передбачає, що вартість, яка передається у кредит виступає у своїй натуральній (товарній) формі.
Грошова форма кредиту означає, що вартість, що надається в кредит виступає у вигляді грошей.
Споживчий кредит може бути представлений наступними видами: покупка в розстрочку, кредитні і витратні картки, автоматично поновлювані позики, персональні позики.
Споживчий кредит в товарній формі надається переважно при продажі предметів тривалого користування - автомашин, холодильників, радіоприймачів, телевізорів, меблям - такий вид кредиту називається покупкою в розстрочку. Цей вид кредиту має свої плюси, а саме: форма оплати дозволяє здійснювати витрати в той час, коли доходи ще не поступили, що, поза сумнівом, дуже зручно для багатьох споживачів при покупці товарів тривалого користування, також цей вид кредиту дозволяє купувати товари і оплачувати послуги протягом тривалішого періоду, ніж нормальний інтервал між грошовими надходженнями; дозволяє клієнтові набувати матеріальні фінансові активи з вартістю, що перевищує суму, яку він міг би заплатити, виходячи тільки з його власних заощаджень.
В Україні кредитні відносини регулюються такими нормативними актами:
З метою врегулювання проведення банками операцій з надання кредитів фізичним особам відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) Правління Національного банку України постановило, що строк повернення кредиту визначається кредитором і позичальником у кредитному договорі та залежить від цілей кредитування, розміру кредиту, платоспроможності позичальника. (N 186 від 07.05.2001, Зареєстровано в Міністерстві юстиції м. Київ України 25 травня 2001 р. за N 445/5636)
Відповідно до пункту 4 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" ( 679-14 ), статей 47, 49 та 56 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ), з метою захисту прав споживачів під час укладення договорів про надання споживчих кредитів та забезпечення надання банками споживачам повної інформації про сукупну вартість кредиту Правління Національного банку України затвердило Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість. (N 283 від 02.08.2002 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 серпня 2002 р. N 643/6931)
Одне з центральних місць у споживчому законодавстві України посідає саме Закон «Про захист прав споживачів», який, необхідно визнати, є комплексним нормативним правовим актом. У ньому об'єднані норми цивільного та адміністративного права, представлені норми цивільного процесуального та фінансового права. 1 грудня 2005 р. ВР України прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів», яким Закон України «Про захист прав споживачів» викладено в новій редакції. Основною новизною цих змін є те, що нормами зазначеного Закону регулюються відносини із надання споживчого кредиту.
Кредитні взаємовідносини між банками та позичальниками регламентуються в кредитних договорах, які укладаються, як правило, в письмовій формі. Зміст угоди складають такі розділи:
1. Предмет договору (мета, сума, строк, погашення, відсоток).
2. Умови забезпечення кредиту (форма забезпечення, посилання на додаткові документи, наприклад договір застави).
3. Зобов'язання банку (відкриття рахунка, надання консультацій, перевірка забезпечення та цільового використання кредиту тощо).
4. Зобов'язання позичальника (використання на вказані цілі, стягненням банком штрафів, власне повернення кредиту в строк, інформація про хід виконання угоди, подача звітності тощо).
5. Права банку (відстрочка погашення, перевірка використання та забезпечення, можливість розірвання угоди тощо).
6. Права позичальника (дострокове погашення, можливість відстрочки тощо).
7. Особливі умови договору (перерахунок суми кредиту, зміна %, зміна умов договору, спірні питання, зміна юридичної адреси тощо).
8. Реквізити сторін.
Комерційні банки мають право вносити зміни до умов договорів, які не суперечать чинному законодавству, та вимагати додаткової інформації від клієнта, якщо вона не суперечить інтересам сторін.
 
1.2. Механізм надання та погашення кредиту, наданого фізичній особі .

Кредити громадянам надаються на споживчі цілі (придбання товарів широкого вжитку і тривалого користування, транспортних засобів) та на негайні потреби (лікування, навчання, весілля, народження дитини, непередбачені обставини тощо).
Для одержання кредиту позичальник укладає з банком кредитний Договір, у якому визначаються умови видачі та порядок погашення кредиту, права, обов'язки і відповідальність кожної зі сторін. Одночасно укладається договір застави (закладу) з позичальником або майновим поручителем - фізичною або юридичною особою.
Нормами ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» врегульовано права споживачів на випадок укладення ними кредитних договорів (зокрема, при здійсненні операцій з кредитування банківських рахунків споживачів), відповідно до яких кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов’язання надати їх споживачеві на придбання продукції, а споживач зобов’язується повернути їх разом із нарахованими відсотками.
Позичальник подає оригінали та копії потрібних документів. Рішення про видачу кредиту (надання відстрочки погашення платежів, пролонгацію строку дії кредитного договору, відстрочку освоєння кредиту, надання додаткової частини до максимально можливого кредиту) незалежно від його розміру приймається колегіальне на засіданні кредитного комітету, згідно з положенням про нього, й оформляється протоколом.
КРЕДИТ НА ПРИДБАННЯ ОСОБИСТОГО АВТОТРАНСПОРТУ
Кредит на придбання особистого автотранспорту - кредит, що надається Клієнтові для придбання автотранспорту в сумі, рівній вартості авто, за вирахуванням суми Авансу, під заставу автотранспорту, що купується.
Умови кредитування:
обов'язкове страхування предмету застави (повне КАСКО і цивільна відповідальність) страхування Позичальника від нещасного випадку або страхування життя необов'язкове;
погашення кредиту здійснюється щомісячно з нарахуванням відсотків на залишок заборгованості по кредиту;
дострокове погашення кредиту без штрафних санкцій;
придбання в кредит без авансу будь-яких автомобілів вартістю до 35 тис. доларів США (за винятком автомобілів Славута, Таврія і автомобілів китайського виробництва).
Документи, необхідні для оформлення кредиту: заява-анкета про надання кредиту (оформляється в банці); паспорт Клієнта і його/її дружини/чоловіка; довідка з місця роботи про посаду і зарплату (за останніх 6 місяців з урахуванням всіх відрахувань і щомісячним розбиттям); довідка з податкової адміністрації про привласнення ідентифікаційного номера Клієнтові і його/її дружині/чоловікові; свідоцтво про брак/розлучення; документи по автомобілю, що набуває (специфікація); банк залишає за собою право вимоги будь-яких інших додаткових документів. (Див. додаток №1)
КРЕДИТ НА ПРИДБАННЯ НЕРУХОМОСТІ
Кредит на придбання нерухомості (іпотечний кредит) - кредит, що надається Банком Клієнтові для придбання нерухомості (квартири, нежилої нерухомості, земельної ділянки) в сумі, рівній вартості нерухомості, що набуває, за вирахуванням суми Авансу, причому заставою (гарантією повернення кредиту) по іпотечному кредиту є придбана нерухомість.
Умови отримання кредиту на покупку нерухомості:
мета кредиту - придбання житлової і нежилої нерухомості;
максимальний термін кредитування - до 25 років для житлової нерухомості і 10 років для нежилої нерухомості;
первинний внесок - від 0% для житлової нерухомості і від 15% для нежилої нерухомості, у разі надання додаткової застави у вигляді нерухомого майна, якщо сума кредиту перевищує 120 000 доларів США, Банк надає Позичальникові можливість оформити кредит без оплати первинного внеску;
обов'язкове страхування предмету застави;
обов'язкове страхування Позичальника від нещасного випадку або страхування життя і дієздатності;
погашення кредиту здійснюється щомісячно з нарахуванням відсотків на залишок заборгованості по кредиту;
дострокове погашення кредиту без штрафних санкцій.
Документи для отримання кредиту: основний список по Позичальникові: заява-анкета про надання кредиту (заповнюється в банці); паспорт Клієнта і його дружини/чоловіка; довідка з податкової адміністрації про привласнення ідентифікаційного номера Клієнтові і його/її дружині/чоловікові;свідоцтво про брак/розлучення;
довідка з місця роботи про посаду і зарплату (за останніх 6 місяців з урахуванням всіх відрахувань і щомісячним розбиттям); копія трудової книжки; якщо є в праві власності нерухоме майно або автотранспорт, копії документів про право власності, для підтвердження платоспроможності.
Основний список по квартирі: документ, що встановлює право, підтверджуючий право власності на квартиру (договір купівлі-продажу, дарування і т.д.); технічний паспорт на квартиру; копія паспортів власників квартири, свідоцтва про народження дітей, довідка з опікунської ради (якщо необхідно); довідка-характеристика з БТІ; форма №3 про прописаних в квартирі жителів; у разі виникнення необхідності Банк залишає за собою право зажадати інші додаткові документи.
Умови отримання кредиту на покупку земельної ділянки:
Мета кредиту - придбання земельної ділянки загальною площею 0,3 га (цільове використання земельної ділянки - садівництво, для будівництва і обслуговування житлового будинку).
Максимальний термін кредитування - до 20 років.
Первинний внесок - від 15%, у разі надання додаткової застави у вигляді нерухомого майна, Банк надає Позичальникові можливість оформити кредит без первинного внеску.
Обов'язкове страхування предмету застави.
Обов'язкове страхування Позичальника від нещасного випадку або страхування життя і дієздатності.
Погашення кредиту здійснюється щомісячно рівними частинами з нарахуванням відсотків на залишок заборгованості по кредиту або щомісячними рівними платежами.
Допускається можливість дострокового погашення кредиту без штрафних санкцій.
Документи для отримання кредиту: основний список по Позичальникові: заява-анкета про надання кредиту (заповнюється в банці); паспорт Клієнта і його дружини/чоловіка; довідка з податкової адміністрації про привласнення ідентифікаційного номера Клієнтові і його/її дружині/чоловікові; свідоцтво про брак/розлучення; довідка з місця роботи про посаду і зарплату (за останніх 6 місяців з урахуванням всіх відрахувань і щомісячним розбиттям); копія трудової книжки; якщо є в праві власності нерухоме майно або автотранспорт, копії документів про право власності, для підтвердження платоспроможності.
Основний список по земельній ділянці: державний акт на право власності; довідка із Земельних ресурсів про нормативну вартість земельної ділянки і відсутність сервітутів. (Див. додаток №2)
СПОЖИВЧЕ КРЕДИТУВАННЯ
Споживче кредитування - надання засобів громадянам України на різні цілі. При цьому Позичальник може використовувати отриманий кредит для задоволення будь-яких своїх потреб:
реконструкцію і капітальний ремонт житла;
впорядкування дачних ділянок, житлових будинків;
лікування навчання, відпочинок, оплата інших споживчих послуг;
придбання іншої нерухомості, автотранспортних засобів, інших товарів тривалого користування.
Умови кредитування:
забезпеченням по кредиту є майно Позичальника (автомобіль, житлова і нежила нерухомість);
термін кредитування - під заставу нерухомості до 10 років, під заставу автотранспорту до 3 років залежно від марки, пробігу і року випуску;
розмір кредиту - до 300 000,00 доларів США або еквівалента в іншій валюті, під заставу житлової нерухомості;
розмір кредиту - до 150 000 доларів США або еквівалента в іншій валюті, під заставу нежилої нерухомості;
форма кредиту - терміновий кредит або непоновлювана кредитна лінія (можливе відстрочення в погашенні суми кредиту);
страхування предмету застави, а також Позичальника від нещасного випадку або страхування життя і дієздатності;
погашення кредиту здійснюється щомісячно з нарахуванням відсотків на залишок заборгованості по кредиту;
допускається можливість дострокового погашення кредиту без штрафних санкцій.
Необхідні документи: заява-анкета про надання кредиту (заповнюється в банці); паспорт Клієнта і його дружини/чоловіка; довідка з податкової адміністрації про привласнення ідентифікаційного номера Клієнтові і його/її дружині/чоловікові;свідоцтво про брак/розлучення; довідка з місця роботи про посаду і зарплатню (за останніх 6 місяців з урахуванням всіх відрахувань і щомісячним розбиттям); копія трудової книжки; якщо в праві власності клієнта є нерухоме майно або автотранспорт, також надаються копії документів підтверджуючих право власності.
Документи на запропоноване в заставу майно: при заставі нерухомості:
документ, що встановлює право, підтверджуючий право власності на нерухомість (договір купівлі-продажу, дарування і т.д.); технічний паспорт на квартиру; довідка-характеристика з БТІ; форма №3 про прописаних жителів в квартирі; у разі виникнення необхідності банк залишає за собою право зажадати інші додаткові документи.
При заставі автотранспорту: технічний паспорт на автомобіль.
При заставі земельної ділянки:державний акт на право власності; довідка із Земельних ресурсів про нормативну вартість земельної ділянки і відсутність сервітутів. (Див. додаток №3)
РОЗСТРОЧКА (ТОВАРИ В КРЕДИТ)
Розстрочка - вид кредиту що надається Банком Покупцеві в сумі, рівній вартості товару, що купується, за вирахуванням суми Авансу (якщо оплата Авансу передбачається умовами кредитування) на покупку споживчих товарів і послуг. При цьому сума кредиту від 500 до 20 000,00 грн. Термін кредитування, необхідна сума авансу залежать від товару, що купується.
Необхідні документи: заява-анкета про надання кредиту (оформляється в банці); паспорт Клієнта; довідка з податкової адміністрації про привласнення ідентифікаційного номера Клієнтові; довідка з місця роботи про посаду і зарплату (за останніх 6 місяців з щомісячним розбиттям); рахунок на товар, який купується (видається в магазині).
ГОТІВКОВИЙ КРЕДИТ
Готівковий кредит - простій і швидкий спосіб покрити поточні витрати. Кредит надається громадянам України на різні цілі, не вимагаючи забезпечення.
Умови кредитування:
термін кредиту - від 3 до 36 місяців;
розмір кредиту - від 1000 до 10 000 грн.;
при терміні кредитування:
до 12 місяців мінімальна сума кредиту складає 1000 грн.;
від 12 до 24 місяців мінімальна сума кредиту складає 2000 грн.;
від 24 до 36 місяців мінімальна сума кредітта складає 3000 грн.
Форма видачі:
готівкою через касу банку;
зарахування засобів на платіжну картку банку;
погашення кредиту здійснюється щомісячно в чітко обумовлений час рівними платежами.
Необхідні документи: заява-анкета про надання кредиту (заповнюється в банці); паспорт Клієнта; довідка з податкової адміністрації про привласнення ідентифікаційного номера Клієнтові; довідка з місця роботи про посаду і розмір нарахованих і фактично виплачених Позичальникові доходів з урахуванням всіх відрахувань за останніх 3 місяці (з розбиттям щомісячного) / довідка з Пенсійного фонду про розмір пенсії. Довідка дійсна 2 тижні. (див. Додаток №4)
Закон України «Про захист прав споживачів» визначає обсяг інформації, яку кредитодавець (зокрема, банк) має право вимагати від позичальника (споживача) з метою перевірки платоспроможності останнього. Причому відомості, які не стосуються визначення його платоспроможності, та не є необхідними для надання споживчого кредиту кредитодавець не має права вимагати від споживача.
Умови договору про надання споживчого кредиту повинні тепер відповідати нормам нової редакції Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема, зазначати: суму кредиту; детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; дату видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річну відсоткову ставку за кредитом; інші умови, визначені законодавством.
Слід зазначити, що Закон України «Про захист прав споживачів» закріпив таке поняття, як відклик згоди на укладення договору. З моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору споживач має право впродовж чотирнадцяти днів відкликати свою згоду на укладання такого договору. Відкликання згоди оформлюється письмовим повідомленням, яке споживач зобов’язаний подати особисто чи через уповноваженого представника або надіслати кредитодавцю до закінчення зазначеного строку. Наслідками такого відклику є повернення споживачем кредитодавцю коштів або товарів, одержаних згідно з договором. Споживач також сплачує відсотки за період між моментом одержання коштів та моментом їх повернення за ставкою, встановленою в договорі.
Кредитодавець, у свою чергу, зобов’язаний повернути споживачеві кошти, сплачені ним за договором про надання споживчого кредиту, але не пізніше, ніж упродовж семи днів. За кожний день затримки повернення споживачу коштів, сплачених ним згідно з договором про надання споживчого кредиту понад установлений строк (сім днів), споживачеві виплачується неустойка в розмірі 1% суми, належної до повернення кредитодавцем.
Положення про право відкликання згоди не застосовується щодо: споживчих кредитів, забезпечених іпотекою; споживчих кредитів на придбання житла; споживчих кредитів, наданих на купівлю послуги, виконання якої відбулося до закінчення строку відкликання згоди.
Для споживача відсоток є основою розрахунку загальної вартості кредиту та разових виплат. Для обгрунтування привабливості кредиту для споживача в американській літературі виділяють наступні основні моменти:
Перший. Ефект інфляції. При отриманні товарів в кредит споживач може виграти, якщо ціни на товар, який купується зростуть до моменту  достатнього накопичення заощаджень.
Другий. Психологічний ефект. В більшості випадків бажання купувати товари та послуги сьогодні сильніше можливості отримати їх завтра або через кілька років. Крім того,  деякі послуги необхідні саме сьогодні, оскільки потім їх придбання втрачає всякий сенс (наприклад лікарські послуги, туристичні поїздки та інш.)
Третій. Періоди життя. Американські вчені дійшли висновку, що існують періоди переважної схильності людей до позик і заощаджень. Відповідно існуюють вікові групи людей, які віддають перевагу кредиту. Так, 66% сімей, глави яких мають вік від 25 до 45 років, надають перевагу споживчому кредиту. Аналогічний показник в сім`ях, глави яких від  65 до 75 років, складає 18%, а в сім`ях глави яких старші 75 років, - 8%.
Процентна політика банку, зокрема, справляння платні за використання кредитами, будується з урахуванням рентабельності банку, а також інтересів розвитку економіки країни в цілому. Орієнтуючись на ці дві задачі, банк прораховує фактори, які впливають на рівень кредитного відсотку і встановлює ставку по кожному окремому кредиту.
У разі зміни облікової ставки Національного банку України умови договору можуть бути переглянуті і змінюватись тільки на основі взаємної згоди кредитора і позичальника, яке оформлюється додатковою угодою до кредитного договору.
Багато хто з економістів і банкірів пояснюють  високий рівень процентної ставки по споживчим кредитам великим моральним ризиком та високими витратами, які пов'язані з вивченням платоспроможності клієнта. Хоча обидва ці фактори дійсно впливають на високий рівень процента, головна  причина його рівня криється в використанні банками їх монопольного становища в якості кредиторів. Також одна з основних причин це те, що споживчі кредити є найбільш дорогостоючими та ризикованими видами кредитів. Споживчі кредити також залежать від економічного циклу. Їх об`єм збільшується на стадії економічного росту, коли споживачі більш оптимістично настроєні відносно свого майбутнього. І навпаки, в умовах економічного спаду багато приватних осіб та сімей дуже песимістичні в оцінках майбутнього, особливо при збільшенні росту безробіття, тому скорочується об`єм позик в установах банків.
Визначення розміру плати за користування кредитом розраховується за наступною формулою:
Фактична сума    =   Сума боргу * процентну ставку     *  кількість днів
    відсотків                                  365 * 100                                користування    
                                                                                                       кредитом
Відсотки нараховуються з дня виникнення заборгованості за кредитом і стягуються щомісячно у строки і в розмірах, що передбачені кредитним договором.
Погашення кредиту здійснюється в строки, передбачені кредитним договором.
Банк може дозволити позичальникові сплачувати платежі за основним боргом нерівними частинами. У цьому випадку до кредитного договору складається графік погашення кредиту, який підписується позичальником і погоджується з банком. Графік є невід'ємною частиною кредитного договору.
Позичальник може здійснювати дострокове погашення всієї заборгованості за кредитом або внесення окремих платежів у погашення заборгованості за кредитом наперед, попередивши про це банк за два тижні.
Погашення заборгованості за кредитами і сплата процентів за ними може здійснюватись позичальниками через установи банку готівкою, переказами через підприємства зв'язку або перерахуванням з вкладних рахунків, а