ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ПРОВАДЖЕННЯ
У СПРАВАХ ПРО ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ
 
Порушенням митних правил   (cт. 319 МКУ) є адміністративне правопорушення, яке являє протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які Митним кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Порушенням митних правил визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний харак¬тер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
  Порушенням митних правил визнається вчиненим з необережності, коли особа, що скоїла це діяння, передбачала можли¬вість настання шкідливих наслідків свого діяння, але легковажно розраховувала на їх відвернення, або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч могла і повинна була їх передбачити.
Знання особливостей складових частин порушення митних правил допомагають усвідомити діяльність дізнавача в процесі провадження по них. Згідно з МКУ боротьба з порушеннями покладена на митні органи. Це завдання вирішується за допомогою митних роз¬слідувань.
Митні розслідування — це система процесуаль¬них дій, встановлених МК, а в частині, яка не перед¬бачена ним, — Кодексом України про адміністратив¬ні порушення для виявлення та документування митних правопорушень.
Основними завданнями митного розслідування є виявлення та припинення правопорушення, своєчасне всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, її ви¬рішення відповідно до чинного законодавства, забезпечення ви¬конання постанов у справах, а також виявлення причин та умов, що сприяли скоєнню митних правопорушень, і зміцнення право¬порядку та законності.
Приводами і підставами для порушення справи, згідно зі ст. 360 МКУ є:
  – безпосередне виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил;
  – повідомлення про вчинення особою порушення порушення митних правил, отримані від інших органів (у т.ч. митних);
  – повідомлення про вчинення порушення митних правил, отриманих від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.
При порушенні митних правил повинні бути з'ясовані:
 

Наприклад, якщо особа, що скоїла правопорушення, не досяг¬ла 16-річного віку, якщо відсутня подія, якщо відсутній склад правопорушення, то справа в таких випадках не порушується. Так само, коли особа скоїла діяння в стані крайньої необхідності, з метою самооборони або коли настала смерть цієї особи.
Службові особи підлягають відповідальності за порушення митних правил, якщо в їх обов'язки входило забезпечення вико¬нання вимог, установлених МК.
При вчиненні правопорушення юридичними особами відпові¬дальності підлягають посадові особи підприємств —   (ст. 320 МКУ).
Іноземні громадяни та особи без громадянства за правопору¬шення на митній території України несуть відповідальність на за¬гальних підставах.
Не є порушенням митних правил дія, яка хоч і передбачена МК, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усу¬нення небезпеки, яка загрожувала порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунена іншими засо¬бами і якщо заподіяна шкода є меншою, ніж відвернута шкода.
Розслідування порушення митних правил та підготовка мате¬ріалів справи до розгляду проводиться:
  – оперативно — інспекторським складом ( службовими осо¬бами митних органів, які згідно зі штатним розписом і службо¬вими обов'язками здійснюють функції митного оформлення та пропуску через митний кордон України предметів, транспортних засобів, валюти, цінностей і які безпосередньо виявили факт по¬рушення митних правил);
  – посадовими особами Управління організації боротьби з кон¬трабандою та порушеннями митних правил Держмитслужби та відповідних підрозділів регіональних митниць і митниць;
  – за рішенням голови Держмитслужби або начальника регіо¬нальної митниці — іншими посадовими особами митної служби України. Вони приймають до провадження, як правило, найбільш складні справи, у тому числі справи по відношенню до підпри¬ємств, юридичних осіб;
  – службовими особами Держмитслужби, уповноваженими у встановленому порядку (за наказом Голови Держмитслужби, від¬повідно до займаної посади).

 Провадження у справах про порушення митних правил здійс¬нюють:
  – начальник митниці;
  – особа, що його заміщує;
  – службові особи митниці. 
         Начальник митниці (особа, що заміщує його) у справі, що він розглядає, приймає рішення:                                                       
– про порушення справи;
– про відмову у порушенні справи;  
– про адміністративне затримання особи, яка скоїла порушення;
– про проведення перевірки окремих сторін діяльності підприємства;
– про порушення кримінальної справи та проведення дізнання.
Начальник підрозділу митниці, який спеціально уповноваже¬ний для проведення митного розслідування (відділ по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил):
     – бере участь в організації розслідування;
     – здійснює контроль за розслідуванням;
     – дає методичні вказівки щодо проведення розслідування;
     – загальнює практику розслідувань та дає рекомендації щодо правильної діяльності інспекторського складу;
     – безпосередньо бере участь у розслідуваннях, приймає до свого провадження найбільш складні справи;
– відповідає за облік справ, дотримання строків провадження по них.
 Службова особа митного органу, в провадженні якої знахо¬диться справа про порушення митних правил;
       – проводить всі процесуальні дії, передбачені МКУ (за винят¬ком випадків, коли рішення про призначення окремих проце¬суальних дій приймається тільки начальником митниці або його заступником),  по  остаточному документальному  оформленню факту правопорушення, про що складаються відповідні процесу¬альні документи;
      – в процесі провадження в справі посадова особа готує мате¬ріали для розгляду  керівництвом митниці;
      – вживає передбачені законом процесуальні та інші необхідні для провадження заходів виконання постанов митного органу;
            – виявляє причини та умови, які сприяли здійсненню право¬порушення;
      – відповідає за своєчасність, повноту, якість та законність проведення процесуальних дій.
При безпосередньому виявленні факту порушення митних правил складається протокол у 2-х примірниках про порушення митних правил і починається провадження невідкладно.
Письмова заява чи повідомлення реєструється в книзі реєст¬рації заяв та повідомлень про порушення митних правил, після чого передається на розгляд начальнику митниці (строк розгляду — до 3-х діб) для прийняття рішення про необхідність проведення митного розслідування.
У протоколі, відповідно до ст. 363 МКУ зазначається:
          1) дату і місце його складення;
2) посаду, прізвище, ім’я, по батькові посадової особи, яка склала протокол;
3) необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено;
4) місце, час вчинення та суть порушення митних правил;
5) посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає відповідальність за таке порушення;
6) прізвища та адреси свідків, якщо вони є;
7) відомості щодо товарів, транспортних засобів, документів, вилучених згідно із статтею 377 МКУ;
8) інші необхідні для вирішення справи відомості.
Протокол підписують посадова особа, що його склала, та осо¬ба, що вчинила порушення. При наявності свідків-понятих — во¬ни теж підписують.
До складання протоколу особа, що вчинила порушення мит¬них правил, має право давати пояснення щодо свого вчинку, по¬яснювати мотиви відмови від підписання протоколу. При скла¬данні протоколу особі, що вчинила правопорушення, роз'ясню¬ють її права, про що робиться відмітка в протоколі (хоча на да¬ний час законом не встановлено перелік цих прав, вони передба¬чені в бланку протоколу про порушення митних правил). Протокол та вилучені пред¬мети доставляються посадовою особою, що провадить справу, до митного органу.
При виявленні під час митного розслідування ознак злочину, який не відноситься до компетенції митного органу, необхідні матеріали у строк до 3-х діб направляються прокуророві, органу попереднього слідства чи дізнання.(ст. 97 Кримі¬нально-процесуального кодексу). Відповідно до загального по¬ложення, митний орган повинен забезпечити припинення злочи¬ну та закріплення слідів злочину, виявлення свідків тощо.
Доказами у справах про порушення митних правил, згідно із законодавством, є будь-які фактичні дані, на основі яких у певному порядку встано¬влюється наявність чи відсутність правопорушення, винність да¬ної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.
Протоколи про правопорушення та протоколи процесуальних дій, складені і оформлені в порядку, передбаченому МКУ, є джерелами доказів, оскільки в них підтверджуються обставини і фа¬кти, що мають значення для вирішення справи. До переліку таких протоколів відносяться:
    – протоколи опитування осіб по суті справи;
    – протоколи про адміністративне затримання особи, що скої¬ла правопорушення (з метою припинення порушення митних правил, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи та винесення постанови по ній);
     – витребування від імені митного органу документів, необхід¬них для розгляду справи;
     – протокол проведення митних обстежень (території, транс¬портних засобів, приміщень, предметів) за участю спеціалістів;
     – протокол пред'явлення предметів і документів для впізна¬вання.
Коли при провадженні у справі про порушення митних правил виникає потреба у спеціальних знаннях, то посадова особа мит¬ного органу, яка проводить провадження, може прийняти рішен¬ня про проведення експертизи. Це рішення є обов'язковим для експерта, якому цим рішенням доручено провести експертизу, та для службової особи підприємства, якій надіслано рішення про проведення експертизи.
Посадова особа митного органу, що проводить провадження у справі, після закінчення підготовки справи до розгляду, передає матеріали начальнику митного органу (його заступнику), а в Держмитслужбі — уповноваженій особі, призначеній наказом.
Справи про порушення митних правил розглядають:
       – від імені Держмитслужби — уповноважена особа;
       – від імені митниці України — начальник митниці чи його за¬ступник.
Справа про порушення митних правил розглядається у 15-денний строк з дня одержання митним органом матеріалів, необхід¬них для вирішення справи.
Відповідно до ст. 391 МКУ, після розгляду справи про порушення митних правил посадова особа митного органу, за¬значена в ст. 386 МКУ, виносить одне з рішень (постанов):
1) про проведення додаткової перевірки;
2) про накладення адміністративного стягнення;
3) про закриття провадження у справі;
4) про порушення кримінальної справи про контрабанду.
 Копія постанови протягом 3-х днів з дня її винесення вруча¬ється або надсилається особі, щодо якої її винесено. Постанова вважається врученою, навіть якщо особа, щодо якої винесено по¬станову, не знаходилася у визначеному нею місці проживання, перебування, або це місце було вказано нею неправильно.
 Розгляд справ про порушення митних правил має свої особливості. Так, відповідно до ст. 392 МКУ справа про порушення митних правил розглядається суддею одноособово.
У справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 391 МКУ.
У разі, якщо за результатами перевірки законності та обгрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, або стягнення за порушення митних правил буде змінено, конфісковані товари, транспортні засоби, сума штрафу або її відповідна частина повертаються особі, яка притягалася до відповідальності, або її представникові. Якщо конфісковані товари, транспортні засоби неможливо повернути в натурі, повертається їхня вартість за вирахуванням сум належних податків і зборів за ставками, що діяли на день конфіскації. Повернення грошових коштів, зазначених у цій частині, здійснюється органами Державного казначейства України з Державного бюджету України.

ПОРЯДОК ОСКАРЖЕННЯ ПОСТАНОВ МИТНОГО ОРГАНУ

Постанова митного органу у справі про порушення митних правил може бути оскарженою. Порядок оскарження за¬конодавче визначено в ст. 393 МКУ.
Держмитслужба при розгляді постанови про накладення адмі-ністративного стягнення у зв'язку із скаргою або протестом про¬курора або у порядку контролю за дотриманням законності поса¬довими особами центрального апарату або митних органів приймає таке рішення:
 За результатами перевірки суд або митний орган приймає одне з таких рішень:
1) про залишення постанови без змін, а скарги або подання без задоволення;
2) про скасування постанови і надіслання справи на новий розгляд;
3) про скасування постанови та закриття справи;
4) про зміну заходу стягнення в межах передбаченої відповідальності за відповідне порушення митних правил, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Копія рішення по скарзі або поданню прокурора на постанову у справі про порушення митних правил протягом трьох днів надсилається особі, стосовно якої її винесено. Про результати розгляду подання повідомляється прокуророві.
У разі скасування постанови митного органу по справі про порушення митних правил суми штрафів повертаються особам, які притягалися до відповідальності, або уповноваженим ними особам з Державного бюджету України органами Державного казначейства України за поданням митних органів.
Підставами для скасування постанови про накладення стягнення або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є:
1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;
2) необ’єктивність або неповнота провадження у справі або необ’єктивність її розгляду;
3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;
4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду, якщо таке обмеження зашкодило всебічному розгляду справи та вплинуло або могло вплинути на винесення обгрунтованої постанови за результатами її розгляду;
5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення;
6) накладення стягнення, не передбаченого  МКУ.
Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення стягнення або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.  Подання скарги або внесення подання зупиняє виконання постанови митного органу по справі про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги (подання).

                                        Література:

    1. Митний Кодекс України від 11.07.2002р.
    2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984р.
    3. Про судову практику в справах про контрабанду та порушення митних правил. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.02.1999р. № 2.
    4. Бахрах Д.Н. Производство по делам об административных нарушениях.– М.,1989.
5. Додин Е.В. Доказательства в административном процесе.–М.,1973.

   ПРАВОВЕ  ЗНАЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНИХ ЛІЦЕНЗІЙНИХ СКЛАДІВ
 
         Порядок створення митних ліцензійних складів.
Треба розрізняти поняття «склад митниці» — при¬міщення, що є власністю митниці, для зберігання товарів і пред¬метів або для власних цілей митниці та «митний   склад», що відповідно до ст. 212 МКУ  — це  митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання  та інших обмежень у період зберігання, а товари, що виввозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України.
  Порядок відкриття митного ліцензійного складу здійснюється наступним чином:
  Особа, яка має намір відкрити та експлуатувати митний ліцензійний склад, подає до митниці, в зоні діяльності якої знаходиться склад, заяву на отримання ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу. Заява про відкриття митного ліцензійного складу виглядить наступним чином:

                       Державна митна Служба України
     ___________________________________________________________________________
(повна назва суб’єкта господарської діяльності)
                                                      Заява
Прошу видати ліцензію на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу відкритого (закритого) типу. У зв’язку з цим повідомляю наступне:
___________________________________________________________________________
(повне та скорочене юридичне найменування, код ЄДРПОУ,
___________________________________________________________________________
                   юридична та фактична адреса,
___________________________________________________________________________
             реєстраційний N свідоцтва про реєстрацію)

2. ________________________________________________________________________
(рахунок у нац.валюті, валютний рахунок, найменування,
___________________________________________________________________________
адреса і код ЄДРПОУ банків, в яких відкриті ці рахунки)
3. ________________________________________________________________________
(місцезнаходження (адреса) приміщень, призначених для складу)
4. ________________________________________________________________________________________
(площа приміщень, призначених для складу)
5. _________________________________________________________________________
(якісна та кількісна характеристика матеріально-технічного
_________________________________________________________________________
                   оснащення приміщень складу)
6. ______________________________________________________________________
(наявність охоронної та протипожежної сигналізації,
_________________________________________________________________________
                    протипожежного обладнання)
7. ______________________________________________________________________
_________________________________________________________________________
(назва митниці, в зоні діяльності якої знаходиться склад)
8. ______________________________________________________________________
(інша інформація яка може, бути використана для прийняття
_________________________________________________________________________
                   рішення про видачу ліцензії)

                    П.І.Б. (від імені юридичної особи)                                               Підпис Печатка
 
Перелік товарів, які будуть зберігатися на митному ліцензійному складі закритого типу:
_________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________

Додаток
_________________________________________________________________________
(перелік документів до заяви, які надаються для перевірки
_________________________________________________________________________
                      зазначених відомостей)
_________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________

         До заяви додаються такі документи:
- копії установчих і реєстраційних документів особи, яка подає заяву на отримання ліцензії (статут, установчий договір, свідоцтво про реєстрацію тощо);
- документи, що підтверджують право володіння або користування приміщенням;
- економічне обгрунтування доцільності відкриття митного ліцензійного складу;
- плани приміщення, призначеного для митного ліцензійного складу, з позначенням приміщень для працівників митниці;
- плани (схеми) охоронної та протипожежної сигналізації, узгоджені уповноваженими службами;
- договір охорони з органами МВС або з підприємством, що має
ліцензію на охоронну діяльність від МВС;
- дозволи органів санітарного та екологічного контролю (для складів, що призначені для зберігання товарів підконтрольних цим органам);
- технологічна схема із зазначенням засобів контролю та обліку (для складів, призначених для зберігання наливних та насипних товарів);
- перелік товарів, які будуть зберігатися на складі, — для митних ліцензійних складів закритого типу.
 Заява розглядається митницею протягом 30 днів з дня її надходження. При цьому митниця перевіряє відомості, зазначені у поданих документах, та стан складських приміщень на відповідність вимогам цього Положення. В разі прийняття начальником митниці рішення про можливість відкриття митного ліцензійного складу митниця встановлює “Процедуру організації митного режиму — митний склад” залежно від конструкції митного ліцензійного складу, видів товарів, які будуть зберігатися на ньому, товарообігу та інших факторів функціонування конкретного складу, а в разі відмови від погодження, — митниця повідомляє про це заявника письмово, із зазначенням причин відмови.
У процедурі  визначаються:
- вимоги митниці до обладнання митного складу, в тому числі і до приміщень для працівників митного органу;
- перелік працівників, що будуть мати право доступу на митний ліцензійний склад;
- керуючий митним ліцензійним складом;
- кількість інспекторів митниці, які будуть залучені до митного оформлення товарів на складі;
- режим роботи складу;
- форми обліку товарів;
- форми і терміни подання власником складу звітності про товари, які зберігаються на складі;
- інші вимоги та умови, пов’язані з функціонуванням складу.
Митниця може встановити для митного ліцензійного складу закритого типу спрощений порядок митного оформлення товарів.
Процедура затверджується начальником митниці за письмовим погодженням власника складу.
Після затвердження Процедури митниця готує лист-погодження про доцільність надання ліцензії, в якому викладаються повні відомості про склад та наводиться перелік доданих документів.
До листа-погодження додаються:
- заява на отримання ліцензії;
        - документи, визначені в Положенні  про відкриття та експлуатацію          митних ліцензійних складів;
- процедура організації митного режиму — митний склад;
- копія платіжного доручення на сплату збору за надання ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу, з відміткою митниці.
Даний пакет документів надсилається на адресу Державної митної служби України. Копії вищезазначених документів залишаються у справах митниці.
Справа про надання ліцензії розглядається в Державній митній службі України на протязі 30 днів. Термін розгляду справи може бути продовжений керівництвом Державної митної служби України ще на 30 днів.
Ліцензія видається Державною митною службою України на підставі наказу Голови Служби, за умови:
- відповідності даного складу вимогам  Положення;
- фактичного надходження коштів за видачу ліцензії на відповідні рахунки.
       Ліцензія підписується одним з заступників Голови Державної митної служби України та затверджується печаткою. Ліцензія діє безстроково, за умови щорічної перереєстрації митного ліцензійного складу згідно з Положенням про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів;
       Ліцензія на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу не може бути передана іншій особі. В ліцензії може бути відмовлено у випадках, якщо обладнання приміщень, призначених для митного ліцензійного складу, не відповідає вимогам  Положення та при відсутності документів, зазначених в п.3.4 Положення, або якщо відомості, викладені в цих документах, суперечать чинному законодавству. При відмові у видачі ліцензії Державна митна служба України повідомляє про це заявника письмово, з обов’язковим зазначенням причин відмови. Відмова у видачі ліцензії може бути оскаржена.

        Функціонування митного ліцензійного складу.
 Митний ліцензійний склад може використовуватися тільки для зберігання товарів, розміщених у митний режим митного складу. Для розміщення товарів в митний режим митного складу власник товарів (або володілець) подає митному органу мотивовану заяву, у якій зазначає мету розміщення товарів в цей митний режим. При регулярному розміщенні в митний режим митного складу товарів, переміщуваних за довгостроковим договором (контрактом), заява подається при розміщенні першої партії товарів, переміщуваних за таким договором (контрактом). За цією заявою товари, переміщувані за договором (контрактом), можуть розміщуватися в митний режим митного складу на строк, що не перевищує строку дії договору (контракту) або одного календарного року. При надходженні товарів на митний склад вони підлягають декларуванню незалежно від вартості шляхом заповнення вантажної митної декларації .
   При розміщенні товарів на митний ліцензійний склад митному органу разом з ВМД подаються такі документи:
1) договір про зберігання товарів на митному ліцензійному складі між власником митного ліцензійного складу та особою, яка розміщує ці товари на склад, і зовнішньоекономічний договір (контракт);
2) товаротранспортні та інші товаросупровідні документи (накладні, коносаменти, специфікації, рахунки-фактури тощо);
3) дозволи органів державної влади, які здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України відповідно до статті 27 МКУ.
 Розміщення товарів на митний ліцензійний склад здійснюється в присутності посадової особи митного органу.
З товарами, що зберігаються на митному ліцензійному складі, можуть проводитися такі операції для забезпечення їх зберігання:
переміщення товарів у межах складу з метою раціонального розміщення; чищення; провітрювання; створення оптимального температурного режиму; сушіння (у тому числі потоком тепла); фарбування; захист від корозії; боротьба із шкідниками; інвентаризація.
Крім операцій, з товарами, розміщеними на митному ліцензійному складі, можуть проводитися такі операції для підготовки їх до продажу й транспортування:
подрібнення партій; формування відправлень; сортування; пакування; перепакування; маркування; навантаження; розвантаження; перевантаження; тестування. На митних ліцензійних складах можуть також проводитись операції з облаштування та ремонту складських приміщень.
 Товари, розміщені в митний режим митного складу, можуть випускатися з митного ліцензійного складу:
а) у вільний обіг на митній території України;
б) за межі митної території України;
в) для тимчасового користування на митній території України в режимі тимчасового ввезення;
г) для переробки на митній території України;
ґ) для передання на склад митного органу для зберігання в режимі митного складу або при відмові на користь держави;
д) для знищення під контролем митного органу;
е) для перевезення на інший митний ліцензійний склад у зоні діяльності того самого митного органу;
є) для перевезення в інший митний орган з метою митного оформлення в обраний митний режим;
ж) тимчасово з наступним поверненням для:
демонстрації на міжнародній виставці, що проводиться в Україні;
проведення сертифікації органами Держстандарту України або досліджень іншими органами державної влади (санітарно-епідеміологічною, ветеринарно-санітарною, фітосанітарною,  екологічною  службами).   Якщо   при   проведенні сертифікації    або    досліджень    зразки    товарів    повністю використовуються  або  руйнуються  й  не  повертаються  на  митний ліцензійний  склад,  то вони враховуються в партії товарів під час митного оформлення у вільний обіг  на  митній  території  України.
      Митне оформлення товарів, що випускаються з митного ліцензійного складу відповідно до обраного митного режиму, здійснюється за умови подання декларантом митному органу ВМД, заповненої в установленому законодавством порядку, а також комплекту документів, потрібних для здійснення митного оформлення цих товарів, і сплати всіх установлених законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів).
    Власник цього складу подає митному органу лист-звернення. Дозвіл на випуск товарів надається шляхом накладення начальником митного органу на цьому листі-зверненні відповідної резолюції.
Лист-звернення обов’язково повинен містити:
– інформацію про товар (назву, кількість, вагу, вартість) з обов’язковим зазначенням його коду за УКТЗЕД;
– інформацію про мету випуску товару тимчасово з наступним поверненням;
– інформацію про документи, за якими товар розміщено на митний ліцензійний склад;
– зобов’язання про повернення товару на митний ліцензійний склад із зазначенням строку повернення;
– зобов’язання про сплату належних податків і зборів (обов’язкових платежів) у разі неповернення товару на митний ліцензійний склад у встановлений строк;
– інформацію про керуючого митним ліцензійним складом (прізвище, ім’я, по батькові).
  Разом з листом-зверненням подаються:
– договір між власником товару (або володільцем) та відповідним контрольним органом про проведення випробувань із зазначенням кількості зразків товару та строку виконання робіт; або
– довідка відповідного контрольного органу про укладення такого договору із зазначенням номера договору, дати його підписання, кількості зразків товару та строку виконання робіт.
Строк випуску товарів з митного ліцензійного складу тимчасово з наступним поверненням для демонстрації на міжнародній виставці, що проводиться в Україні, не може перевищувати строк проведення виставки з урахуванням часу, потрібного на транспортування експонатів, монтаж та демонтаж експозиції.
Строк випуску товарів з митного ліцензійного складу тимчасово з наступним поверненням для проведення сертифікації органами Держстандарту України або досліджень іншими органами державної влади (санітарно-епідеміологічною, ветеринарно-санітарною, фітосанітарною, екологічною службами) не може перевищувати 45 календарних днів. У разі неможливості проведення випробувань за 45 календарних днів, цей строк може бути продовжено за умови надання митному органу підтвердного документа відповідного контрольного органу.
 При видачі без дозволу митного органу чи втраті (крім випадків дії обставин непереборної сили або нестачі товарів унаслідок природного зношення чи зменшення за нормальних умов зберігання) товарів, що зберігаються на митному ліцензійному складі, власник цього складу несе відповідальність згідно з Митним кодексом України та повинен сплатити кошти у сумі ввізних (вивізних) податків та зборів, що підлягали б сплаті, якби товари були оформлені відповідно до митного режиму імпорту (експорту).
 Для отримання дозволу на застосування до товарів, розміщуваних на митному ліцензійному складі, спрощеного порядку митного контролю та митного оформлення власник митного ліцензійного складу подає митному органу письмову заяву, яка повинна містити інформацію про:
1) наявність зовнішньоекономічних договорів консигнації та/або договорів про переробку ввезеної давальницької сировини іноземного замовника на митну територію України відповідно до положень Закону України “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах”;
2) потребу (недоцільність) накладення митного забезпечення на приміщення митного ліцензійного складу;
3) можливість формування партій товарів без дозволу посадової особи митного органу;
4) потребу застосування Маніфесту як документа контролю за доставкою товарів;
5) потребу внесення адреси митного ліцензійного складу до Переліку місць прибуття автотранспорту;
6) керуючого митним ліцензійним складом (прізвище, ім’я, по батькові).
 

     Види митних ліцензійних складів. Завдання та вимоги.
Митні ліцензійні склади становлять митну територію України. Порядок ввезення, зберігання і вивезення товарів регулюється чинним законодавством, їх можуть використовувати як громадя¬ни України, так і іноземні власники товару за умови дотримання вимог чинного законодавства.
Митні ліцензійні склади можуть бути:
— відкритого типу (загальнодоступними), де зберігаються това¬ри всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності без обмежень;
— закритого типу, де зберігаються товари, що належать вик¬лючно власнику складу. Вони можуть не мати самостійних ознак юридичної особи (самостійного балансу, прибутку від функціо¬нування).
Власником митного ліцензійного складу може бути будь-яка юридична чи фізична особа, що є учасником зовнішньоекономіч¬ної діяльності та отримала ліцензію на право відкриття та екс¬плуатації митного ліцензійного складу.
Основні завдання митного ліцензійного складу:
  – сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності України;
  – створення умов для підготовки імпортних товарів до їх віль¬ного використання на території України;
 – сприяння транзитним перевезенням;
 – створення умов для таких форм зовнішньоекономічної дія¬льності, як продаж товару на умовах консигнації, реекспорту, тор¬гівля зразками тощо;
 – наближення місця митного оформлення товару, що надхо¬дить із-за кордону, до споживача;
  – зниження витрат, пов'язаних із переміщенням товару через митну територію України;
  – формування експортних партій товару.

Вимоги до митних ліцензійних складів:
  – закрите з усіх боків приміщення, призначене для зберігання відповідного виду товарів;
  – наявність обладнаних засобами зв'язку службових приміщень для інспекторів митниці, що здійснюватимуть у ньому контроль;
   – оснащеність пожежно-охоронною сигналізацією, наявність під'їзних шляхів, дотримання норм зберігання товару;
   – відповідність організації здійснення ввезення та вивезення товару вимогам митних, пожежних та інших органів;
   – гарантованість перебування товару під постійним митним контролем.
Для одержання ліцензії на право відкриття та експлуатації мит¬ного ліцензійного складу майбутній власник звертається до мит¬ного органу, в зоні діяльності якого він знаходиться або в зоні ді¬яльності якого він планує відкрити митний ліцензійний склад, із заявою та пакетом таких документів:
 – бажаний статус митного ліцензійного складу;
 – економічне обґрунтування необхідності відкриття складу;
 – реєстраційна картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяль¬ності та платника податків;
 – план складських приміщень із позначенням систем сигна¬лізації та місць для потреб митниці;
 – перелік товарів, які зберігатимуться на складі;
 – установчі документи підприємства;
 – договори оренди;
 – договори та дозволи органів, що забезпечують пожежно-охоронну діяльність;
 – дозвіл служб санітарного контролю.

      Анулювання та призупинення дії ліцензії Ліквідація митного ліцензійного складу.
 Ліцензія на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу може бути анульована або дія її може бути призупинена на термін до 3-х місяців. Призупинення дії ліцензії може застосовуватись за письмовим рішенням начальника митниці у випадках:
а) нефункціонування митного ліцензійного складу протягом 4-х місяців;
б) неодноразове прийняття (як і не прийняття) рішень (дій) власником складу (керуючим складом або уповноваженими на доступ до складу осіб) щодо діяльності митного ліцензійного складу, які можуть привести до порушення вимог чинного митного законодавства;
в) при порушенні митних правил;
г) якщо за повідомленням від державних служб та уповноважених органів власником митного ліцензійного складу допущено порушення чинного законодавства щодо зовнішньоекономічної діяльності.

Рішення начальника митниці про призупинення дії ліцензії повинно містити:
- інформацію про причини такого рішення;
- термін призупинення дії ліцензії;
- вимогу до власника митного ліцензійного складу щодо усунення недоліків із зазначенням конкретної дати виконання;
- попередження про подальше анулювання ліцензії в разі невиконання вимог, зазначених у рішенні.
Примірник рішення вручається керуючому митним ліцензійним складом під його підпис про одержання рішення на примірнику, що залишається у справах митниці, протягом 3-х днів. У разі відмови керуючого митним ліцензійним складом від такого підписання, про це робиться запис на примірнику митниці за наявності двох свідків.
Протягом 3-х днів з дати рішення митниця направляє копію рішення про призупинення дії ліцензії на адресу Державної митної служби України. Розміщення нових партій товарів на митному ліцензійному складі, в разі призупинення дії ліцензії, забороняється протягом терміну призупинення дії ліцензії.
  Анулювання ліцензії застосовується у випадках:
невиконання вимог, зазначених у рішенні начальника митниці про призупинення дії ліцензії; повторного вчинення порушення, якщо раніше вже застосовувалось тимчасове призупинення дії ліцензії; порушення кримінальної справи за злочинами у сфері ЗЕД; виявлення порушень чинного законодавства в ході перевірки діяльності митного ліцензійного складу Державною митною службою України. 
Ліцензія анулюється наказом Голови Державної митної служби України за поданням митниці. При цьому з дати складання протоколу про порушення митних правил та до дати винесення постанови по справі про порушення митних правил (а у разі оскарження чи опротестування такої постанови — до дати винесення рішення по скарзі чи протесту) розміщення нових партій товарів на митному ліцензійному складі не дозволяється. За дозволом начальника митниці (тільки на митних ліцензійних складах відкритого типу) у зазначений період може проводитися випуск товарів, що належать особам, які непричетні до справи про порушення митних правил. З дати звернення постанови по справі про порушення митних правил до виконання (або залишення скарги чи протесту на дану постанову без задоволення) термін заборони щодо розміщення на митному ліцензійному складі нових партій товарів продовжується до дати набрання чинності наказу Голови Державної митної служби України про анулювання ліцензії.
  Власник митного ліцензійного складу зобов’язаний у разі анулювання ліцензії забезпечити належне зберігання товарів під митним контролем до остаточного випуску всіх товарів зі складу.
 Повторна заява про видачу ліцензії на право відкриття митного ліцензійного складу може бути розглянута митницею через 1 рік після анулювання ліцензії, за умови усунення порушень, які були причиною прийняття такого рішення.
  Митний ліцензійний склад ліквідується у наступних випадках:
- при скасуванні ліцензії за підсумками щорічної перереєстрації;
- при анулюванні ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу;
- на підставі заяви власника за його бажанням.
 

                                             Література:
   
     1. Митний кодекс України від 11.07.2002р.
     2. Положення про відкриття  та експлуатацію митних ліцензійних складів. Наказ
  Держмислужби  № 592 від 31.12.1996р.
   3. Про затвердження Порядку митного оформлення товарів, що переміщуються    через митні ліцензійні склади транспортних та транспортно-експедиційних організацій.  Наказ Держмислужби  № 792 від 04.12.1999р.
   4. Про видачу ліціензій на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу. Наказ Держмитслужби від 28.11.2002р № 661.