Вы живете в:
Результат
Архив

Главная / База конкурсных работ / Бухгалтерский учет и аудит / Облік, аналіз та аудит товарних ресурсів підприємств


Облік, аналіз та аудит товарних ресурсів підприємств - Бухгалтерский учет и аудит - Скачать


Название работы Облік, аналіз та аудит товарних ресурсів підприємств
Объем работы 96 страниц
Тема Бухгалтерский учет и аудит
Вид работы Диплом
Файл tovar_resursy.rar
Дополнительная информация
ФИО или псевдоним автора Saleon
E-Mail saleon@bk.ru
час, все частіше, використовують нову термінологію умов постачання

продукції(терміни “Інкотерм”), які використовують в міжнародній практиці (Галицькі

Контракти №46 “Про застосування міжнародних правил інтерпретації комерційних

термінів” від 4 жовтня 1994р. ):
 FRANCO - (з італ. - вільний) з доповненням про місце, до якого діє умова;
 FOB - (free on board) вільний на борту;
 FAS - (free alongside sheep) вільний до борту;
 CIF - (coast insurance freight) на борт + коносамент і страховий поліс;
 - та інші.
Постачальник при відвантажені, направляє оптовому підприємству супроводжувальні

товарні документи /накладні, рахунки - фактури, INVOICE,
специфікації та розрахункові документи - платіжні вимоги. Платіжні документи і порядок

розрахунків за товари визначені в інструкції № 7 "Про безготівкові розрахунки в

господарському обороті України".
Надходження товарів залізницею оформляється накладною, що є супроводжувальним

документом. Документ складається постачальником і видається одержувачу вантажу на

станції призначення. Квитанція на прийнятий вантаж залізницею, відправляється покупцю

разом з розрахунковими документами.
Оптове підприємство для приймання вантажу на станції залізниці видає матеріально-

відповідній особі /помічнику, експедитору/ доручення, розпорядження на одержання

вантажу та вантажну квитанцію.
Експедитор одержує товар на підставі паспорту, доручення, вантажної квитанції.

Перевіряє одержаний вантаж на відповідність накладної залізниці і робить в ній відмітку

про вантаж, при порушеннях упаковки або нестачі товарів експедитор перевіряє кожне

товарне місце і складає комерційний акт /в трьох примірниках/ разом з представником

залізниці, за підписом начальника станції. В акті показують найменування товару, його

кількість, масу відповідно документам постачальника і фактичну, розмір списаної нестачі.

Акт є підставою для пред'явлення претензії транспортному підприємству. При нестачі

товарів в межах норм природного збитку комерційний акт не складається.
Перевезення товарів автомобільним транспортом оформлюється випискою товарно-

транспортної накладної (з жовтня 1997р. - бланки суворої звітності). Вона виписується в

чотирьох примірниках і є документом. Якщо сума витрат відокремлена по перевезенню

вантажів, тоді ТТН одночасно слугує і супроводжувальним документом на перевезення

вантажу і підставою для оприбуткування товарів, підставою для списання товарів у

постачальника, підставою для розрахунків з автотранспортним підприємством.
 Для оформлення надходжень товарів застосовуються різні документи, які складаються як

постачальниками так і покупцями. Постачальники контролюють ТМЦ на шляху до покупця,

а покупці - з моменту їх прийому до реалізації. Контроль за збереженням товарів

досягається виконанням правил прийому товарів, правильним документальним

оформленням, точним обліком операцій, пов`язаних з надходженням товарів, і розрахунків

по ним. Постачальник при відвантаженні товарів в адресу торгового підприємства

направляє супроводжуючі товарні документи (рис.2.1.1).
 
 Рис.2.1.1 Документальне оформлення надходження товарів від постачальника.

Перераховані документи можуть бути доповнені платіжною вимогою, в якій постачальник

зобов’язаний вказати на дату і номер угоди, дату відвантаження товару, номера товарних

та ін. прийомо-передаточних документів, вид транспорту. Окремою стрічкою в 

платіжний вимозі виділяється сума ПДВ, яка повинна бути сплачена покупцем. При

доставці товарів залізницею постачальник оформляє накладну спеціальної типової форми,

яка являється супроводжуючим документом і видається вантажоодержувачу на станції

призначення. Для отримання вантажу торговельні підприємства  виділяють

матеріально-відповідальних осіб і видають їм довіреність встановленої форми і вантажну

квитанцію. Як правило, термін дії довіреності 10 днів. Після отримання ТМЦ і

оприходування їх на склад, матеріально-відповідальна особа повинна відчитатися перед

бухгалтерією про використання довіреності, пред’явивши документи постачальника та

приходну накладну (прибутковий ордер), підтверджуюча надходження товарно-

матеріальних цінностей на склад підприємства. На рисунку 2.1.2 відображена оперограма

товарного звіту.


  Виконавці

№ Зміст операцій Бригадир Члени
бригади Бухгалтер
 Головний
бухгалтер
1 2 3 4 5 6
1.
Складання товарного звіту    
2.
Ознайомлення із змістом товарного
звіту, оформлення, підписи    
3.
Передача товарного звіту на перевірку та опрацювання    
4.
Приймання товарного звіту і оформлення підпису бухгалтера на 2-му примірнику  

 

5.
Внесення виправлень до товарного
звіту при необхідності    
6. Інформування МВО про внесені
зміни до тов. звіту    
7.
Складання облікового регістру
по рахунку 41    
8. Передача облікового регістру
по рахунку 41 для складання
головної книги    

Рис. 2.1.2. Оперограма товарного звіту.

Приймання товарів оформляється підписами на товарному документі Оптові підприємства

реалізують товари із своїх складів, а також транзитом. Реалізація транзитом не

передбачає завезення товару на склади і бази оптових підприємств. Товар із складів

постачальника або виробника надходить в роздрібні підприємства по договору з оптовим

підприємством.
Порядок документального оформлення реалізації залежить від способу доставки товарів.

Товари відпускають безпосередньо покупцеві, відправляють залізницею або водним

шляхом, централізовано розвозять транспортом оптового підприємства або підприємства

автотранспорту.
При відвантаженні товарів зі складу покупцеві виписується замовлення - вибірковий лист,

на підставі якого виписується рахунок. Рахунок підписують керівник підприємства і

головний бухгалтер. На підставі рахунку проводиться відпуск товарів представнику

покупця по пред'явленні паспорту і доручення.
При відвантажені деяких видів продовольчих товарів виписуються специфікація, вибуткову

товарну специфікацію та інші.
При відвантажені товарів залізницею або водним шляхом експедиційному відділу

виписують доручення і товарну накладну. Станція залізниці видає квитанцію про

приймання вантажу, яка разом із рахунком, специфікацією, пакувальними ярликами і

платіжними вимогами направляють покупцеві.
Централізована доставка товарів із складів оптового підприємства в підприємства

оформляється випискою товарної транспортної накладної. Товарно-транспортна накладна

- це комбінований документ, що слугує документом для відвантаження товарів,

оприбуткування товарів покупцем і для розрахунків з транспортною організацією за

надані послуги.
Реалізація товарів транзитом здійснюється на підставі договорів, на відвантажені товари

складаються два комплекти платіжних вимог: перший - для розрахунків між

постачальником і оптовою підприємством; другий - для розрахунків між оптовими

підприємствам і роздрібним.
 На базовому підприємстві для відпуску товарів покупцям, оприходування та внутрішнього

переміщення товарів застосовується типова накладна, приведена в додатку 1. Згідно

"Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні" затверджене

Постановою КМУ 250 від 03.04.93р. та "Положення про документальне забезпечення

записів у бухгалтерському обліку"(наказ Мін. фінансів України N 88 від 24.05.95р.) всі

записи у регістрах бухгалтерського обліку проводяться на підставі первинних документів,

які фіксують факти здійснення господарської операції і розпорядження на їх проведення.

Первинні документи повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, назва

документа, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції, вимірювачі

господарської операції( у натуральному і вартісному виразі), посади і прізвища осіб,

відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення,

особисті підписи та інші ознаки, що однозначно ідентифікують особу, яка здійснила

господарську операцію.


2.2. Облік товарних запасів оптового підприємства торгівлі та звітність матеріально-

відповідальних осіб
 Найбільш поширеною формою оперативної звітності на базовому підприємстві

матеріально-відповідальних осіб є товарний звіт(додаток 11). Він є важливим документом

для контролю за станом зберігання товарних запасів, їх рухом і збереженням. Товарний

звіт складається матеріально-відповідальною особою у 2-х екземплярах, один з яких

разом з документами (накладними), підтверджуючими надходження та вибуття товарів,

здають в бухгалтерію підприємства, а інший, з розпискою в прийомі звітності залишається

у матеріально-відповідальної особи.
 В звіт записують кожен документ, вказуючи його дату, номер, найменування поставника

чи отримувача, вартості товарів і тари. Надійшовши від постачальників товари в товарних

звітах приходують на основі супроводжуючих документів, а надходження товарів в порядку

внутрішнього переміщення - на основі накладних на внутрішнє переміщення товарів

(додаток 3) і інших документів.
 Кожен документ в товарному звіті записують в окрему стрічку. Надійшовши в бухгалтерію,

товарні звіти перевіряють, в першу чергу контролюють своєчасність, правильність

оформлення прийому та відпуску товарів. Кожен документ повинен мати дату

складання, а також підписи осіб, відповідальних за проведення операції. Обов’язково на

документі підписи особи, отримуючи товар. Товарно-транспортні накладні та інші

видаткові документи являються бланками суворої звітності, тому вони повинні мати

типографську нумерацію та штамп підприємства.
 Виявлені в товарному звіті помилки виправляються коректурним способом та

підтверджуються підписами осіб, склавших документ. Таким чином, запропоноване

удосконалення первинних документів, від ображаючих рух товарів на підприємстві,

дозволяють повністю виконати задачі бухгалтерського обліку товарів . Мати достовірну та

оперативну інформацію про товарні запаси на підприємстві в розрізі аналітичного та 

синтетичного обліку. Забезпечити збереження товарно-матеріальних цінностей та

підготувати інформаційну базу для аналітичної роботи.
Збереження та рух товарних залишків, роботу матеріально-відповідальних осіб

контролюють за допомогою спеціально встановленої звітності. Форма звітності залежить

від способу ведення обліку, об'єму документації, місця і часу таксировки документів.
Товарний звіт складає матеріально-відповідальна особа /бригада
матеріально-відповідальних осіб/, у двох примірниках, один з яких разом з усіма

супроводжувальними документами, що підтверджують надходження або вибуття товарів,

здають в бухгалтерію торговельного підприємства, а другий, з розпискою в прийомі звіту

зостається у матеріально-відповідальної особи /бригади/.
У звіті записується кожний документ з вказанням його дати, номера, найменування

постачальника або одержувача, вартості товарів і тари. Строки представлення товарних

звітів для підприємств встановлюють керівники і головні бухгалтери /але не менш одного

разу на 10 днів/.
Товари, що надійшли від постачальників, у тов. звітах оприбутковуються на основі

відповідних супроводжувальних документів, а надходження товарів у порядку внутрішнього

переміщення - на основі накладних та інших документів. Накладну використовують для

обліку переміщення товарно-матеріальних цінностей у середині торгових підприємств зі

складу на склад, її складає матеріально-відповідальна особа, яка відпустила цінності, у

двох-трьох примірниках, один з яких служить підставою для списання цінностей з підзвіту

складу з якого було відпущено товари. Якщо для доставки товарів із одного складу в

інший виникає необхідність використання транспортних засобів використовують товарно-

транспортні накладні встановленої форми.
Кожний документ у товарному звіті записується в окрему строку.
Товарні звіти, що надійшли у бухгалтерію підлягають ретельній перевірці. Перш за все -

контролюють своєчасністю правильність оформлення прийому та відпуску товарів.
Кожний прикладений документ повинен мати дату складання, а також підписи осіб,

відповідальних за здійснену операцію. Відсутність дати може приховувати факт

несвоєчасного оприбуткування або списання товарів. Обов'язково повинен бути на

документі підпис особи, що одержала товар. Всі реквізити у товарно-транспортних

накладних на відпуск товарів повинні бути заповнені правильно, чітко і ясно.
Товарно-транспортні накладні та інші видаткові документи (у додатку) є бланками суворої

звітності. Тому необхідно перевіряти наявність на цих документах типографської нумерації

та штампу підприємства. Слід звернути увагу також на те, чи є пропуски в порядковій

нумерації видаткових документів.
При перевірці своєчасності і повноти оприбуткування товарів велике значення має

наявність зустрічних документів на їх оплату /платіжних доручень та інше/. Всі

розрахункові документи, по яких зроблена оплата товарів, повинні бути обов'язково

звірені з супроводжувальними товарними документами. При перевірці товарних звітів -

залишок товарів на початок дня звіряється з залишком товарів на кінець дня у

попередньому звіті. Ці залишки повинні бути тотожні. Якщо товарний звіт складається

після проведення інвентаризації, тоді залишок товарів на початок дня береться по даним

підсумку інвентаризаційних описів. Виявлені в товарному звіті помилки виправляються

коректурним способом. Виправлення повинні бути підтверджені підписами осіб, які склали

документ.
Аналітичний облік товарів в оптових підприємствах ведуть по матеріально-відповідальним

особам і по найменуванню товарів. Складський облік в місцях зберігання ведуть

матеріально-відповідальні особи складу по кількості, ціні, найменуванню та сортам

товарів. Спосіб аналітичного обліку залежить від способу зберігання товарів і техніки

обліку. На практиці застосовується партіоний і сортовий способи складського обліку

товарів. На тих підприємствах, де товари відпускаються в упаковці виробника, тобто немає

потреби перетворювати виробничий асортимент у торговий, використовується партіоний

облік товарів. При партіоному способі партією вважається певна кількість товарів які

надійшли одночасно по одному супроводжувальному документу. Обов'язковими умовами

партіоного обліку є:
•  наявність на кожному місці пакувального ярлика з вказанням найменування

товарів, цін на них, з обрахуванням вартості;
•  відповідність загальної вартості по пакувальним ярликам і по рахунку;
•  зазначення в документі номера партії;
•  зберігання товарів по партіям у порядку нумерації місць.
При партіоному обліку товари, що надійшли на склад, не змішуються з товарами, які

надійшли раніше і зберігаються окремо по кожній партії. Кожній партії присвоюється

номер, цим номером є номер супроводжувального документа постачальника або

порядковий номер спеціальної книги реєстрації отриманих вантажів.
На кожну партію виписується під тим же номером партіона карта в якій матеріально-

відповідальна особа помічає рух товарів по даній партії. Партіоні карти виписуються і

реєструються в бухгалтерії підприємства. На всіх видаткових документах по кожному

відпуску товара вказується номер партії, а у партіоній карті, відповідно, помічається

номер видаткового документу і кількість виданих товарів. Партіоний облік не допускає

пересортиці товарів, недовкладень при відпуску, поскільки сукупність записів у видатковій

частині партіоної карти по кількості одиниць і вартості товару повинна бути рівна даним,

записаним у приході. Крім того, спрощується контроль цін на видаткових документах, так

як вони відповідають прибутковим документам. При повному виданні партії партіона карта

закривається і здається разом з товарним звітом у бухгалтерію, де виявляються нестачі

або залишки ще до проведення інвентаризації. Взаємний залік залишків і нестачі товарів,

які виникли в різних партіях, не допускається.
Сортовий спосіб обліку товарів застосовується на тих оптових підприємствах, де

зберігання товарів організовано по найменуванням і сортам незалежно від часу їх

надходження. При такому способі зберігання товари, що надійшли, приєднуються до

залишку тих товарів з таким же найменуванням і сортам, які все є у наявності.
Аналітичний облік товарів при сортовому способі ведеться в картках кількістю - сумового

обліку. Картки розміщуються в картотеці по групам товарів, а в групах - по

найменуванням, артикулам, сортам і цінам. При незначній кількості товарів замість карток

реєстру аналітичного обліку може бути книга комірника. Записи в картках роблять на

основі прибуткових і видаткових документів тільки по кількості. Після кожного запису

виводять сальдо. Аналітичний облік товарних запасів у бухгалтерії ведуть по матеріально

-відповідальним особам, кількості і сумі, або тільки в сумарному виразі.
При партіоному обліку - в бухгалтерії ведуть карти партіоного обліку, що відкриваються по

кожному складу і бригаді матеріально-відповідальних осіб. Порядок записів у карти такий

же, як і на складі. Дані бухгалтерського обліку в бухгалтерії щомісячно співставляються з

даними обліку, що ведуть матеріально-відповідальні особи. По картам партіоного обліку

щомісячно складається оборотна відомість, в якій виводяться залишки по кожній партії

товарів. По даним карток сортового обліку на кінець місяця і на дату інвентаризації

складається також оборотна відомість по номенклатурі товарів, кількості і сумі. Підсумки

оборотних відомостей, по картках сортового і партіоного обліку, повинні відповідати сумам

синтетичного субрахунку 41-1 "Товари на складах"
При оперативно-бухгалтерському /сальдовому/ способі облік товарів в бухгалтерії ведуть

тільки у сумарному виразі. Цей спосіб є найбільш прогресивним порівняно з натурально-

вартісним і тому став досить таким поширеним. Сутність цього способу полягає в тому, що

бухгалтерія веде тільки вартісний облік товарів по матеріально-відповідальним особам. У

дні звітності матеріально-відповідальними особами складу бухгалтер перевіряє

правильність записів і підтверджує своїм підписом в регістрах складського обліку, після

чого вони набувають бухгалтерської достовірності. В кінці місяця і на дату інвентаризації

дані складського обліку звіряють з бухгалтерським сумарним обліком. Для цього на основі

карток складського обліку складають відомості залишків товарів по кількості та сумі.

Відомість відкривається на рік по матеріально-відповідальним особам. Щомісячно у ній

проставляють залишки товарів по кількості. Помножують кількість товарів на їх ціну,

одержують залишки у сумі. Загальну суму залишків товарів по відомості співставляють із

сумою сальдо по субрахунку 41.1. Товари на складах. Співставлені суми повинні бути рівні.
Сальдовий спосіб обліку сприяє скороченню чисельності і раціоналізації праці облікових

працівників. Замість ведення карток кількісного обліку і складання громіздких оборотних

відомостей, по ним працівники бухгалтерії можуть зосередити свою увагу на контролі за

правильним та своєчасним відображенням всіх операцій складського обліку.
Синтетичний облік товарів  здійснюється на активному інвентарному

рахунку 41 "Товари". Сальдо рахунку дебетове. По дебету рах.41 "Товари" відображаються

операції по надходженню товарів, а по кредиту рах.41- операції по відпуску товарів.

Рахунок 41 "Товари" в залежності від виду діяльності підприємства (торгівля, побут,

посередницькі підприємства і т.д.) мають декілька субрахунків:
 а) субрахунок 1 - товари на складах;
 б) субрахунок 2 - товари в роздрібній торгівлі;
 в) субрахунок 3 - предмети прокату;
 г) субрахунок 4 - тара під товаром та порожня;
Як правило, в оптовому торговельному підприємстві рахунок 42 "Торгова націнка"

не застосовується, тому, що в ринкових умовах коли оптове торговельне підприємство в

залежності від умов, які склалися на ринку, постійно застосовує гнучку систему цін, облік

товарів по цінам реалізації в такому випадку в оптовому торговельному підприємстві не

виправдовує себе. Приведемо в таблиці 2.2.1 характеристику рахунків синтетичного обліку

товарів на оптовому підприємстві.
Бухгалтерський облік реалізації товарів здійснюється згідно "Положення про порядок

реалізації та ведення бухгалтерського обліку операцій, пов`язаних з продажем товарів",

затвердженим Міністерством фінансів України та Міністерством економіки України

03.07.1993 року N 14-401, листом Мінфіну України від 10.12.1993р N 18-4170. Також,

необхідно врахувати зміни, які внесені в порядок обліку, в зв`язку з прийняттям змін до

"Закону України про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р та "Закону

України про податок на додану вартість" від 03.04.1997р., "Положення по бухгалтерському

обліку операцій в іноземній валюти" нак.29 Мінфіну України від 14.02.1996р ( в частині

формування собівартості отриманих по імпорту товарів), "Інструкція по бухгалтерському

обліку податку на додану вартість" нак.141 Мінфіну України від 01.07.1997р.

       Таблиця 2.2.1

Характеристика рахунків синтетичного обліку товарів
на підприємстві оптової торгівлі.

Найменування рахунку, номер рахунку /субрахунку Класифікаційна характеристика 

 
 Характеристика сальдо та оборотів
1. Товари на складах
41/1  Активний Сальдо рахунку показує суму залиш-ку товарів на

кінець звітного періоду, обороти по К-ту рахунка показують суму списання товарів, а по

Д-ту – суму надходження товарів.
2. Товари у роз-дрібній торгівлі 
41/2  Активний  Має ті ж характеристики, що і раху-нок 41/1,

у роздрібній торгівлі товари обліковуються за роздрібними ціна-ми, окремо ведеться облік

торгових надбавок (націнок).
3. Тара під това-ром та порожня
41/3 Активний Має ті ж характеристики, що і раху-нок 41/1, але показує наявність

і рух тари в господарстві.
 
4. Товари, передані на консигнацію (комісію)
41/6 Активний Має ті ж характеристики, що і рахунок 41/1
   
Надходження товарів від постачальників відображається в обліку на підставі

супроводжуючих документів: накладних, рахунків-фактур і т.п. Приймають товари

матеріально-відповідальні особи. При прийомі матеріально-відповідальна особа

підприємства перевіряє відповідність отриманих товарів супроводжуючим

документам і ставить підпис про прийняття товарів на збереження під свою

відповідальність. Документообіг руху товарів та реєстрацію господарських операцій

регістрах синтетичного обліку на підприємстві можна відобразити за допомогою рис.2.2.1.


    Первинні документи
   1) прибуткова накладна
   2) видаткова накладна
   3) товарно-транспортна накладна
   4) акт прийому-передачі
   5) акт на списання
 

           Накопичувальні та оборотні відомості,
           книга та картки аналітичного обліку


          ЖУРНАЛИ-ОРДЕРА 41/1,45,60,46/1


          ГОЛОВНА КНИГА

 
          БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС

          Форми квартальної та річної звітності.
          Форми N 1,2,3.

- - - - -> звірення записів
---------> запис

Рис.2.2.1 Документообіг руху товарів та ведення регістрів синтетичного обліку.

2.3. Синтетичний облік надходження і реалізації товарів.

Синтетичний облік товарів здійснюється на активному інвентарному рахунку 41 "Товари"

Сальдо цього рахунку завжди дебетове. По дебету рахунка 41 "Товари" відображаються

операції по надходженню товарів, а по кредиту - відпуск товарів.
Рахунок 41 "Товари" має декілька субрахунків. Для обліку товарів на оптових

підприємствах застосовується субрахунок 41.1 "Товари на складах". Бухгалтерський облік

товарів регламентується Положенням “Про порядок реалізації та ведення

бухгалтерського обліку, пов'язаних з продажем товарів". Кореспонденція рахунків по

надходженню товарів і тари на оптовому підприємство приведено в табл. 2.3.1.
По даним звітності матеріально-відповідальних осіб роблять записи у регістри

бухгалтерського обліку, в яких відображається рух товарів і тари, визначаються залишки.

Таблиця 2.3.1.

Основні кореспонденції рахунків по надходженню товарів і тари оптовим підприємствам,

без застосування рахунків 18 (ВВ) та 48 (ВД)

 №
  Зміст господарської  Підстава для  На підприємстві Згідно

нормативам
п/п операції запису Дебет Кредит Дебет Кредит
1 2 3 4 5 6 7
      
І ситуація. Надходження товарів від українських постачальників без попередньої оплати
(розходжень не встановлено)
1. Оприбуткування вартості товарів по обліковим (покупним) цінам,
без ПДВ та ПДВ окремо Рахунки фактури
Приймальний
акт 41

67.2 60

60 41

67.2 60

60
2.
 Оприбуткування вартості тари, що
надійшла з товаром,
без ПДВ та ПДВ окремо
 Рахунки фактури
Приймальний
акт 41.3

67.2
 60

60
 41.3

67.2
 60

60

3. Відображення витрат по доставці
та іншим витратам,
без ПДВ та ПДВ окремо
  (Транспортні) Рахунки фактури
Прийм. Акт 44

67.2 60

60 44

67.2 60

60
4. Після оплати за придбаний товар
 Податкова накладна 60
68 51
67.2 60
68 51
67.2
ІІ ситуація. 
Попередня оплата
1. Передплата за товар (виписка банку)
 без ПДВ Договір,
Рахунки фактури  60

 

 51

 60

 

 51


2. На суму ПДВ  68 51 68 51
3. Відображення повної заборгованості постачальника (на суму ПДВ)  

60 67.2 60 67.2
ІІІ ситуація. При прибуткуванні оплачених товарів від українського постачальника -

виявлено нестачу
1. Передплата (див. Ситуацію ІІ)  60
68
60 51
51
67.2

 60
68
60 51
51
67.2


2. Оприбуткування фактичної наявності
товарів без ПДВ,

та ПДВ окремо Акт встановлених розходжень, Приймальний
акт 41.1


67.2
 60


60
 41.1


67.2
 60


60

3. На суму виявленої нестачі без ПДВ,
та ПДВ окремо (червоним сторно) Акт встановлених розходжень 63

67.2 60

60 63

67.2 60

60
4. Задоволення претензії постачальником Розрахунок корегування,

Банківська виписка 51

51
 63

67.2 51

51
 63

67.2
5. Зменшення суми податкового кредиту (червоним сторно)  68 

67.2 68 67.2
ІV ситуація. Оприбуткування товарів одержаних від іноземних постачальників

по зовнішньоекономічному контракту
1.  -на суму митної вартості товару,
заборгованість перед постачальником Митна вартість 41.1 60.2 

41.1 60.2
2. Згідно ГТД нараховуємо суму митних зборів і мита ГТД 44.1 

76 41.1 76
3. На суму податкового зобов’язання по ПДВ Митна декларація 68.3 

76 68.3 76

41.1 Товари на складах, 41.3 "Тара під товарами і порожня". В кожному рядку записується

прізвище матеріально-відповідальної особи, номер і дата документу, залишку товарів,

тари на початок звітного періоду, обороти по дебету і кредиту в кореспонденції з

кредитуємими та дебетуємими рахунками, сума залишку окремо по товарам і тарі на

кінець звітного періоду.
Оборот по дебету рахунку 41 "Товари" по кожному рядку повинен дорівнювати загальній

сумі надходження товарів і тари у даному звітному періоді, а оборот по кредиту цього

рахунку - загальній сумі видатку товарів і тари.
На основі товарних звітів роблять записи також у журнал-ордер по рахунку 60

“Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”.
Журнал-ордер рахунку 45 "Товари відвантажені, виконані роботи і послуги" вже не

використовується. Рахунок 41"Товари" напряму списується на рахунок 46 “Реалізація”,

що передається одразу на рахунок 62 “Розрахунки з покупцями і замовниками” .
Підсумки у журналі-ордері рахунку 41 "Товари" і відомості звіряють з іншими обліковими

регістрами. Суми товарів і тари, одержаних від постачальників, звіряють з журналом-

ордером рахунку 60 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”. Суми внутрішнього

відвантаження по відомості і журналу-ордеру по рахунку 41 "Товари" повинні бути рівні.

Суму товарів і тари, які були повернуті постачальникам або передані іншим

підприємствам, потрібно співставити з даними відомості по журналу-ордеру рахунку 60

“Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”.
Синтетичний облік реалізації товарів із складів оптових підприємств ведеться на

операційно-результативному рахунку 46 "Реалізація". Цей рахунок використовується для

відображення списання товарів з матеріально-відповідальних осіб і оприбутковання

виручки від реалізації, для визначення валового доходу від реалізації контролю за

виконанням плану товарообігу.
Підсумок обороту по дебету рахунку 46 - це сума реалізованих товарів по пониженим

цінам з податком на добавлену вартість, а по кредиту - по цінам реалізації. Результат від

реалізації товарів /валовий доход від реалізації/ представляє собою суму реалізованої

торговельної надбавки оптового підприємства і виявляється шляхом співставлення

оборотів по кредиту і дебету рахунку 46 "Реалізація".

Таблиця 2.3.2.

Основна кореспонденція рахунків по реалізації товарів підприємством оптової торгівлі, без

застосування рахунків 18 (ВВ) та 48 (ВД)

 №
  Зміст господарської  Підстава для  На підприємстві Згідно

нормативам
п/п операції запису Дебет Кредит Дебет Кредит
1 2 3 4 5 6 7
      
І ситуація. 
Реалізація товарів в Україні (перша дія - відвантаження)
1. Відвантаження товарів (ціна реалізації) Транспортні документи, товарні
звіти 62 46 62 46
2. Нарахування податкового зобов’язання по ПДВ за реалізовані товари

 Розрахунок 46
 67.1 46
 67.1
3. Списання реалізованих товарів
по покупній вартості Товарні
звіти 46 41.1 46 41.1
4. Фінансовий результат від реалізації  +
_ 46
(80) 80
(46) 46
(80) 80
(46)
5. Надходження платежу на рахунок за відвантажені товари /по продажній

вартості/ Виписка банку 51 62 51 62
6. Відображення податкового зобов’язання по ПДВ за реалізовані товари
 Книга обліку продажу товарів, податкова декларація 67.1 68 

67.1 68
 
ІІ
 ситуація. 
Оптове підприємство - комітент (договір про комісію)
1. Товари передаються по обліковим цінам комісіонеру (особливість: власником

товару зостається комітент до моменту продажу комісіонером)  Договір про комісію,

та акт приймання на відповідальне зберігання  41
окремий с/р 41.1 41
окремий с/р 41.1
2. Надходження платежу на рахунок за відвантажені товари /по продажній

вартості/ від комісіонера Виписка банку 51 46.1
 51 46.1

3. Нараховується податкове зобов’язання по ПДВ   46.1 

68
 46.1 68

4. Списання реалізованих товарів по покупній вартості Товарні
звіти 46.1 41
окремий с/р 46.1 41
окремий с/р
5. Фінансовий результат від реалізації  +
_ 46.1
(80.1) 80.1
(46.1) 46.1
(80.1) 80.1
(46.1)
ІІІ
 ситуація. 
Оптове підприємство - комісіонер (договір про комісію)
1. Товари приймаються по цінам комітенту (особливість: власником товару

зостається комітент до моменту продажу комісіонером) Договір про комісію, та акт

приймання на відповідальне зберігання 002  002 
2. Товар реалізований (Податковий кредит виникає після списання коштів

комітенту)  Товарні
звіти 62 46.1 62 46.1
3. Надходження платежу на рахунок за відвантажені товари /по продажній

вартості/ від покупця  Виписка банку 51 62
 51 62

4. Нарахування податкового зобов’язання по ПДВ
  46.1 68 46.1 68
5. Нарахування заборгованості перед комітентом (за товар реалізований),

одразу нарахування податкового зобов’язання по ПДВ, яке після списання грошей буде

включатись у склад податкового кредиту
 Договір про комісію 46.1

 


67.2 76
окремий с/р


76
 46.1

 


67.2 76
окремий с/р


76

6. Фінансовий результат від реалізації  +
_ 46.1
(80.1) 80.1
(46.1) 46.1
(80.1) 80.1
(46.1)
7. Перерахування коштів комітенту Виписка банку 76 51 

76 51
8. Відображення права на податковий кредит  68 67.2 

68 67.2
9. Списання реалізованого товару Товарні
звіти  002  002
ІV
 ситуація. Оптове підприємство реалізує товар на експорт
(розрахунок в інвалюті)
1. Перераховано мито Контракт 76 51 76 51
2. Відображено експорт товару
(контрактна вартість в перерахунку за курсом НБУ) Оформлена ГТД 62.2 

46.1 62.2 46.1
4. Нарахування сплаченого мита Митні збори 44 76 

44 76
5. Фінансовий результат від реалізації   46.1 80.1 

46.1 80.1
V
 ситуація. Оптове підприємство придбало і реалізує товар
(підприємство не є платником ПДВ)
1. Оприбуткування вартості товарів по обліковим (покупним) цінам, разом з ПДВ 

Рахунки фактури
Приймальний
акт 41.1

 60

 41.1

 60


1. Оплата за товар (виписка банку)
  Договір,
Рахунки фактури  60

 

 51

 60

 

 51


2. Товар реалізований (Податковий кредит не виникає )  Товарні
звіти 62 46.1 62 46.1
5. Фінансовий результат від реалізації  +
_ 46.1
(80.1) 80.1
(46.1) 46.1
(80.1) 80.1
(46.1)

Як видно з приведених даних, на підприємстві кореспонденція рахунків руху товарів в

цілому відповідає вимогам нормативних документів. Лише не відповідає кореспонденція

рахунків при митному оформленні імпортних товарів, де митні збори віднесені до витрат

обертання, а не на собівартість товарів, чим порушено "Положення по бухгалтерському

обліку операцій в іноземній валюти" нак.29 Міністерства фінансів України від 14.02.1996р. В

дебет рахунку 41/1 записується тільки вартість товарів, фактично надійшовших на

підприємство. При надходженні товарів по імпорту, оформляється вантажна митна

декларація, вартість товарів, отриманих від постачальників збільшується на суму митних

зборів, акцизного збору. В бухгалтерському обліку, суми до сплати митних зборів,

акцизного збору відображаються: Д-т 41/1 К-т 76, 68/акциз, 60 на суми, відповідно: митних

зборів, акцизного збору та постачальнику по курсу НБУ на дату оформлення ВМД.
 
2.4. Інвентаризація товарних запасів та облік її результатів.

Інвентаризація - це спосіб бухгалтерського обліку майна, коштів підприємства, що

забезпечує відповідність облікових даних їх фактичній наявності.
Проведення інвентаризацій регламентується Інструкцією “Інвентаризації основних

засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів,

документів та розрахунків”.
Відповідальність за організацію проведення інвентаризації несе керівник підприємства.

Інвентаризація проводиться інвентаризаційною комісією згідно наказу керівника. Товари

на складах інвентаризуються не менш одного разу - на непродовольчих, не менш двох

разів - на продовольчих складах.
В обов'язковому порядку інвентаризацію проводять перед складанням річної

бухгалтерської звітності при зміні матеріально-відповідальних осіб /на день прийому -

передачі справ/, при встановлені фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей, а

також за рішенням судово-слідчих органів, у разі пожежі або стихійного лиха, при зміні

форми власності.
До початку проведення, в присутності комісії матеріально-відповідальні особи складають

звіт про останні проведені операції; відображають їх у складському обліку і разом з

описом документів під розписку, здають до бухгалтерії. Матеріально-відповідальні особи

дають комісії розписку, у якій підтверджують, що всі документи здані до бухгалтерії, і всі

матеріальні цінності, довірені їх до зберігання, знаходяться в приміщенні складу або в

інших місцях. Під час інвентаризації прибуткові і видаткові операції з матеріальними

цінностями, як правило, не здійснюються.
Дані про наявність товарів з вказівкою назви, одиниці виміру і кількості фактично

виявлених записують в інвентаризаційний опис. Кожна сторінка опису підписується всіма

членами комісії і матеріально-відповідальними особами. Наприкінці кожної сторінки

цифрами і прописом записується загальна сума натуральних одиниць, відображених на

даній сторінці. На останній сторінці інвентаризаційного опису матеріально-відповідальні

особи підтверджують, що всі матеріальні цінності облічено і відображені в

інвентаризаційному опису правильно і повністю, ніяких пропусків і не включених в опис

предметів немає. Інвентаризаційні описи складаються в необхідній кількості примірників,

один з яких вручається матеріально-відповідальним особам.
Якість роботи інвентаризаційної комісії перевіряються шляхом контрольних перевірок.

Правильність і своєчасність проведення інвентаризацій, додержання правил

інвентаризації контролюється керівником і головним бухгалтером. Контрольні перевірки

оформляються складанням акту у двох примірниках. Перший здається разом з

інвентаризаційними описами у бухгалтерію, другий залишається у матеріально-

відповідальних осіб.
Одержані дані, що містяться в інвентаризаційному опису співставляються з обліковими

даними про залишки товарів і тари. Звіряння фактичних і облікових залишків

оформлюється звіряльною відомістю результатів інвентаризації.
В результати співставлення облікових даних з фактичними можуть бути виявлені такі

факти:
а/ фактичний і бухгалтерський залишки співпадають;
б/ фактичний залишок меньше облікового - нестача;
в/ Фактичний залишок більше облікового - надлишок.
Розходження фактичної наявності товарів і тари з даними бухгалтерського обліку

регулюються підприємством у такому порядку:
- товари і тара, що виявилися у надлишку оприбутковуються і
зараховуються на результати фінансової діяльності;
- збиток цінностей, у межах затверджених норм, списується за рішенням керівника

підприємства відповідно до витрат обігу. Норми природного збитку можуть

застосовуватись лише в разі виявлення фактичних нестач. При відсутності норм, збиток

розглядається, як понад нормована нестача;
- понаднормативна нестача цінностей, а також втрати від псування останніх відносяться

на винних осіб за цінами, за якими обчислюється розмір шкоди від розкрадання, нестач,

знищення та псування матеріальних цінностей;
- понадмірні втрати і нестачі матеріальних цінностей, в тих випадках, коли винуватої

особи не встановлено, або стягнення з винних осіб відмовлено судом - зараховуються на

збитки підприємства.
При пересортиці взаємний залік залишків і нестача дозволяється, тільки як виняток, за

один і той же перевіряємий період у однієї і тієї ж особи, у відношенні товарно-

матеріальних цінностей одного і того ж найменування і в тотожних кількостях. Залік

можливий лише при поєднанні однієї і тієї ж групи товарно-матеріальних цінностей, якщо

цінності, що входять до її складу, мають схожість у зовнішньому вигляді або упаковані в

однакову тару /при відпуску їх без розпакування тари/.
Різницю між сумою нестачі та залишків /якщо вона більша, ніж величина залишків/, яка

виникла в результаті пересортиці, стягують з матеріально-відповідальної особи.
Сумові різниці, що виникають в результаті продажу товару нижчого гатунку по цінам

вищого, належить поверненню покупцям; якщо покупця встановити неможливо, то вона

перераховується в державний бюджет. Заниження цін стягується з матеріально-

відповідальних осіб.
Товарні втрати та нестачі, виявлені під час інвентаризації, обліковуються на рахунку 84

"Нестачі і втрати від псування цінностей". На цьому рахунку відображається рух виявлених

сум по нестачам, крадіжкам та втратам від псування цінностей, незалежно від того,

відносяться вони до рахунків витрат обертання, чи стягуються з винних осіб.
На рахунку 84 "Нестачі і втрати від псування цінностей" не обліковуються втрати

цінностей у результаті стихійного лиха, які списуються на зменшення прибутку. На дебет

рахунку 84 "Нестачі і втрати від псування цінностей" записуються всі види втрат /нестача,

втрата, крадіжки, зниження якості/ цінностей, незалежно від характеру, причини

виникнення, джерел відшкодування та порядок оформлення операцій.
З кредиту даного рахунку втрати списуються на слідуючи рахунки:

44 "витрати обертання"
42-1 "Торгова націнка /надбавка/"
72 "Розрахунки по відшкодуванню матеріальних збитків"
80 "Прибутки і збитки" та інд.
З кредиту рахунка 84 "Нестачі і втрати від псування цінностей" втрати товарів списуються

в оцінці, відображений на його дебеті.

 

 


2.5.  Облік переоцінки товарів.

Проведення інвентаризації є обов`язковим:
•  при передачі майна державного підприємства в оренду, перетворення

державного підприємства в акціонерне товариство, а також в інших випадках,

передбачених законодавством;
•  перед складанням річної бухгалтерської звітності;
•  при зміні матеріально-відповідальних осіб;
•  при встановлені фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день

встановлення таких фактів);
•  за приписом судово-слідчих органів;
•  у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха;
•  у разі ліквідації підприємства.
• Також проведення інвентаризації може встановлюватися рішенням керівника

підприємства.
•  Основними задачами проведення інвентаризації товарно-матеріальних

цінностей є:
•  виявлення фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей;
•  встановлення лишку або нестачі товарно-матеріальних цінностей шляхом

зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку.
•  виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою

первісну якість, застарілих фасонів, моделей, а також ТМЦ що не використовуються;
•  перевірка дотримання умов та порядку збереження товарно-матеріальних

цінностей.
Порядок проведення інвентаризацій регулюється "Інструкцію по інвентаризації основних

засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і

документів та розрахунків" затвердженою наказом Мінфіну України від 11.08.1994р N 69.

Дані про наявність тих чи інших цінностей з вказівкою назви, відмітних ознак,

номенклатурного номеру, одиниці виміру і кількість фактично виявлених натуральних

одиниць, записується в інвентаризаційний опис. Інвентаризаційні описи складаються в

необхідній кількості примирників, один з яких вручається матеpіально-відповідальним

особам. Одержані дані, що містяться в інвентаризаційних описах, співставляються з

обліковими даними про залишки тих же матеріальних цінностей. Таке співставлення

називають порівнюванням фактичних і облікових залишків і записують у "Порівнювальні

відомості результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей".
 Розходження фактичної наявності матеріальних цінностей та коштів з даними

бухгалтерського обліку, що встановлені при інвентаризації та інших перевірках,

регулюються:
- надлишки матеріальних цінностей підлягають оприбуткуванню та зарахуванню на

результати фінансово-господарської діяльності з наступним встановленням причин

виникнення надлишку і винних у цьому осіб;
- убуток цінностей в межах затверджених норм списується за рішенням керівника

підприємства на витрати обігу;
- понаднормові нестачі



Назад
 

Новые поступления

Украинский Зеленый Портал Рефератик создан с целью поуляризации украинской культуры и облегчения поиска учебных материалов для украинских школьников, а также студентов и аспирантов украинских ВУЗов. Все материалы, опубликованные на сайте взяты из открытых источников. Однако, следует помнить, что тексты, опубликованных работ в первую очередь принадлежат их авторам. Используя материалы, размещенные на сайте, пожалуйста, давайте ссылку на название публикации и ее автора.


Український Зелений Портал Рефератик, створений з метою популяризації української культури і полегшення пошуку учбових матеріалів для українських школярів, а також студентів і аспірантів українських Вузів. Всі матеріали, опубліковані на сайті взяті з відкритих джерел. Проте, слід пам'ятати, що тексти, опублікованих робіт в першу чергу належать їх авторам. Використовуючи матеріали, розміщені на сайті, будь ласка, давайте заслання на назву публікації і її автора.

написать нам ©  referatik.com.ua, 2007-г.
Карта сайта


  
 
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов