Для швидкого перебігу операцій з підготовки інформації до обробки і скорочення часу, необхідного для цієї мети, перевагу віддають машинним носіям. Високоефективними є спеціальні системи реєстрації і збору даних, призначені для автоматичного формування масивів інформації. Так, системи включають перфорацію, контроль, сортування й інші підготовчі операції, здійснюють разове записування даних і забезпечують багаторазове використання їх за допомогою ЕОМ.
Використання ЕОМ у процесі обробки економічної інформації суттєво розширює можливості аналізу господарської діяльності підприємств і об'єднань: підвищує його оперативність; розширює базу для підготовки різних варіантів керівних рішень; сприяє зростанню якості самого аналізу за рахунок проведення детальнішого аналізу, розширення факторних моделей і використання (за необхідності) економічно-математичних методів і т. ін.
Обробка даних і підготовка їх до аналізу є одним з перших його етапів. Отже, процеси перетворення економічної інформації потрібно будувати з урахуванням вимог аналізу господарської діяльності. На практиці це означає формування машинограм не лише на основі фіксації нормативно-планових і звітних даних, а й на основі виявлення абсолютних і відносних відхилень, вирахування середніх величин, індексів динаміки, окремих показників і т. ін. Конкретний зміст програми перетворення інформації визначають залежно від мети і завдань, видів та програм економічного аналізу.
Інформаційна база окремих видів економічного аналізу
Більшість відносно стійких видів економічного аналізу (оперативний, послідовний, попередній та ін.) зорієнтована на використання даних інтеграційних інформаційних систем і має традиційні джерела (плани, звіти тощо).
Проте деякі види аналізу потребують створення спеціальної інформаційної бази. Це стосується, перш за все, функціонально-вартісного і міжзаводського порівняльного аналізів. Необхідність формування спеціальних масивів даних пов'язана з використанням при проведенні названих видів аналізу широкого кола додаткової інформації системного і позасистемного характеру.
Інформаційна база міжзаводського порівняльного аналізу спирається переважно на системні дані. Характер, зміст необхідних даних визначають об'єкт і завдання аналізу.
При проведенні порівняльного аналізу для виявлення причин розбіжностей на рівні господарювання окремих господарств використовують всі основні джерела нормативної, планової і звітної інформації господарських одиниць, які аналізують. Основним тягарем є доведення даних до порівняльного вигляду.
При виконанні локальних (автоматичних) порівняльних аналізів з'являється необхідність у додатковій інформації позасистемного характеру. Дуже важкою є підготовка інформаційної бази для міжнародних зіставлень, порівнянь зі світовим рівнем виробітку.
Для здійснення міжнародних зіставлень собівартості і ціни виробітку використовують такі дані: науково-технічні і робочі параметри, показники технологічності; економічні показники при виробництві й експлуатації виробітку (затрати, ціни, окремі витрати матеріалів і енергії); дані про умови реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Важливі джерела інформації для міжнародних зіставлень можна розподілити на основні і другорядні.
До основних джерел належать: проспекти закордонних фірм; звіти про ярмарки; відрядження; оголошення у спеціальних журналах, матеріали різних нарад; паспорти порівняльних взірців виробів та інша технічна документація; звіти про науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи; дисертації та інші наукові роботи; патенти; заявки на раціоналізаторські пропозиції; звіти про контроль і дослідження виробів; звіти служби сервісу; стандарти різних країн.
Джерелами другорядної інформації є документи служби інформації; патентні рефератори; бібліографія й науково-економічна література; матеріали вивчення ринкового збуту. Зміст необхідних зведень і їх джерела для функціонально-вартісного аналізу (ФВА) розрізняють залежно від того, на якій стадії життєвого циклу виробів його проводять.
Найбільший ефект ФВА дає, як відомо, на початкових стадіях, і при цьому використовують найширший обсяг даних, тому зупинимось на характеристиці інформаційної бази ФВА на стадії науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР).
Основні види і джерела використовуваної інформації можна поділити на наступних кілька груп.
1. Загальні дані-завдання на стадії НДДКР; завдання виробництва даних виробів; патенти і стандарти на аналогічні вироби; результати аналізу світового рівня виробів цього класу і тенденції його розвитку; спеціальна література.
2. Загальні дані про проектований виріб (техніко-економічні показники); взірці; інструкції з експлуатації; проспекти; умови поставок.
3. Дані про потребу у виробах і про збуто-розрахункові зміни споживчого попиту; головні споживачі.
4. Свідчення про дослідно-конструкторську роботу - креслення виробів; протоколи захисту результатів попередніх етапів робіт; розрахункова документація; документація щодо раціоналізаторських пропозицій.
5. Технологічні дані - технологічні карти; нормативи часу (трудомісткість), машинний час; ступінь уніфікації і стандартизації деталей; частка оригінальних деталей і їх повторюваність.
6. Ціни на затрати - цінники і розрахунки до них (ліміти цін і затрати); очікувані зміни цін на зовнішньому ринку (прогнози); розміри заохочувальних надбавок; попередні калькуляції (матеріаломісткість, заміна матеріалів, нормативи комплексних затрат, тарифні показники із зарплати); розрахунки необхідності в матеріальних ресурсах.
Деякі види інформації для проведення ФВА створюють за допомогою спеціальних методів: опитування експертів, покупців і споживачів продукції; конференції ідей тощо.
При створенні інформаційної бази економічного аналізу потрібно врахувати не лише необхідність даних у конкретному випадку, а й затрати на їх збір і обробку або надзвичайні затрати на інформаційне забезпечення, що знижують ефективність самого аналізу, тому, складаючи програму аналізу, необхідно передбачити проведення спеціальних розрахунків необхідності в інформації й оцінювання затрат на її збір і перетворення.

назад |  1 2  | вперед