Параметричний тест Гольдфельда-Квандта - Різне - Скачать бесплатно
Коли сукупність спостережень невелика, то розглянути вище
метод не застосовний. У такому разі Гольдфельд і Квант запропонували
розглянути випадок, коли М (ии’)= , тобто дисперсія
залишків зростає пропорційно до квадрата однієї з незалежних змінних медалі:
Y=ХА=u. Для виявлення наявності гетероскедастичності згадані вчені
склали параметричний тест, в якому потрібно виконати такі кроки. Крок 1.
Упорядкувати спостереження відповідно до величини елементів вектора Хj.
Крок 2. Відкинути с спостережень, які мітять в центрі вектора. Згідно з
експериментальними розрахунками автори знайшли оптимальні співвідношення між
параметрами с і n, де n – кількість елементів вектора хj: .
Крок 3. Побудувати дві економетричні моделі на основі 1МНК за двома утвореними
сукупностями спостережень обсягом n1 = за умови, що обсяг
n2 = перевищує
кількість змінних m. Крок 4. Знайти суму квадратів залишків за першою (1) і
другою (2) моделями S1 і S2: S1=u u1, Де u1 –
залишки за моделлю (1); S2=u u2, Крок 5.
Обчислити критерій , який в
разі виконання гіпотези про гомоскедастичність відповідатиме F-розподілу з
(n1-c-2m)/2, (n2-c-2m)/2 ступенями свободи. Це означає, що обчислення R*
порівнюється з табличним значенням F-критерію для ступенів свободи (n-с-2m)/2 і
(n-с-2m)/2 і вибраного рівня довіри. Якщо R* Fтабл, то
гетероскедастичність відсутня. Приклад 1. У табл. 1. наведено дані про
загальні витрати та витрати на харчування. Для цих даних перевірити гіпотезу про
відсутність гетероскедастичності. Таблиця 1. |
Номер спостереження | Витрати на
харчування, ум.од. | Загальні
витрати, ум. од. |  | u | u2 | | 1 | 2,30 | 15 | 2,16 | 0,14 | 0,020 | | 2 | 2,20 | 15 | 2,16 | 0,04 | 0,002 | | 3 | 2,08 | 16 | 2,20 | -0,12 | 0,015 | | 4 | 2,20 | 17 | 2,25 | -0,05 | 0,002 | | 5 | 2,10 | 7 | 2,25 | -0,15 | 0,022 | | 6 | 2,32 | 18 | 2,29 | 0,26 | 0,0007 | | 7 | 2,45 | 19 | 2,34 | 0,11 | 0,012 | | 8 | 2,50 | 20 | | | | | 9 | 2,20 | 20 | | 10 | 2,50 | 22 | | 11 | 3,10 | 64 | | 12 | 2,50 | 68 | 2,37 | 0,13 | 0,016 | | 13 | 2,82 | 72 | 2,52 | 1,29 | 0,085 | | 14 | 3,04 | 80 | 2,68 | 0,36 | 0,128 | | 15 | 2,70 | 85 | 2,99 | -0,29 | 0,084 | | 16 | 3,94 | 90 | 3,18 | 0,76 | 0,573 | | 17 | 3,10 | 95 | 3,38 | -0,28 | 0,076 | | 18 | 3,99 | 100 | 3,57 | 0,42 | 0,178 | Розв’язання. Ідентифікуємо змінні: Y – витрати на
харчування, залежна змінна, Х – загальні витрати, не6залежна змінна;
Y=f (X,u) Для перевірки гіпотези про відсутність гетероскедастичності
застосуємо параметричний тест Гольдфельда-Квандта. Упорядкуємо значення
незалежної змінної від меншого до більшого і відкинемо с значень, які містяться
всередині впорядкованого ряду: , Визначимо
залишки за цими двома моделями: u= YІ- І; u=
YІІ- ІІ. Залишки
та квадрати залишків наведено в табл. 7.3. Обчислимо залишкові дисперсії та
знайдемо їх співвідношення:  Порівняємо
критерій R* з критичним значенням F-критерію при і ступенях свободи і
рвані довіри Р=0,99 Fа=0,01=11. Оскільки R*>Fкр, то вихідні дані мають
гетероскедастичність. Непараметричний тести Гольдфельда-Кванта
Гольдфельд і Квант для оцінювання наявності гетероскедастичності запропонували
також непараметричний тест. Цей тест базується на числі піків у величини залишків
після упорядкування спостережень за хij. Закономірність зміни залишків,
коли дисперсія є однорідною, - явище гемоскедастичності ілюструє рис. 1, а
спостерігається явище гетероскедастичності. Цей тест, звичайно, не такий
надійний, як параметричний, але від досить простий.
|