Базові елементи мови, типи даних, цілочисельні типи даних, дані дійсних типів, дані типу string - Комп'ютерні науки - Скачать бесплатно
План. Поняття даного. Поняття змінної.
Дані цілого типу. Розділ оголошення змінних. Дані дійсних
типів. Дані типу string. Мета заняття: осмислити поняття даного,
змінної і типів даних, вміти оголошувати змінні і розв’язувати задачі
опрацювання даних цілих та дійсних типів. Література. Я.М. Глинський
“Інформатика”. Алгоритмізація і програмування книжка 1. 1. Поняття
даного. Під даним розуміють об’єкт – порцію інформації, що зберігається в
пам’яті комп’ютера, має значення деякої множини допустимих значень і над якими
визначені допустимі операції. В інформатиці дане може мати не лише числові
значення. Ним може бути також текст, звук, картинка, фотографія чи фрагмент
відеофільму. Дані бувають сталі і змінні. Стале дане не може змінити свого
значення під час виконання програми. Прикладами сталих цілих даних є числа: 5,
-10, 0, -1256. 2. Поняття змінної. Змінна може набувати різних
значень. Фізичний зміст змінної, змінна – це ділянка оперативної пам’яті, куди
комп’ютер записує або звідки читає дане. Змінна характеризується іменем, значенням
і обсягом в байтах. Значення змінній надають командою присвоєння чи командою
введення даних. Кількість потрібних змінних та їхні імена визначає користувач під
час складання алгоритму і програми розв’язування задачі. Дані цілого типу.
Людина розуміє числа і тексти візуально. Комп’ютер такої здатності немає,
тому користувач зобов’язаний пояснити транслятору, з якими даними він матиме
справу: числами чи текстами тощо. Тому дані класифікують за типами. Розрізняють
дані цілого типу, дійсного та інших типів, які вивчатимемо далі. Дані,
значення яких є цілі числа, можуть належати до таких типів: | Назва типу | Пояснення | Обсяг | | byte | Цілі дуже короткі |
(1 байт) |
| integer |
Цілі короткі | (2 байт) | | longint | Цілі довгі | (4 байт) | Цілі дуже
короткі дані мають значення від 0 до 255, цілі короткі дані належать до діапазону
від –32768 до 32767, а довгі від –2147483648 до 2147483647. найчастіше
застосовують тип integer. 4. Розділ оголошення змінних. Розв’язуючи
задачу, користувач має проаналізувати, скільки змінних треба використати і до
якого типу їх віднести. Змінні потрібні оголосити на початку програми у розділі
оголошення змінних var, який має такий загальний вигляд: |
var <перший список імен змінних>:<назва типу 1>;
<n-й список імен змінних>:<назва типу n>; |
Приклад 2. Нехай у деякій задачі для позначення кількості студентів у двох
групах вирішили використати величини з іменами n1 , n2 . зрозуміло, що відповідні
змінні n1 , n2 не можуть набувати дробового значення. Змінні n1 , n2 належать до
даних цілого типу, тому їх потрібно оголосити так: var n1 , n2 :
integer Оголошення змінних дають змогу компілятору зарезервувати у пам’яті
комп’ютера потрібну кількість комірок для зберігання даних під час роботи
програми. Правило, яке варто запам’ятати твердо: Елементи списку
відокремлюють комою, а команди – крапкою з комою. Задача 1. Від міста А до
В автомобіль їхав t1 = 5 год. з середньою швидкістю V1 = 70 км/год., від В до С –
t2 = 4 год., зі швидкістю V2 = 75 км/год., визначити відстань між містами.
Program distance; var t1, v1, t2, v2, ab, bc, ac: integer;
begin t1: = 5; t2: = 4; v1: = 70; v2: = 75; ab:= v1* t1; bc:= v2*
t2; ac:=ab+bc; writeln (ab:6, bc:6, ac:6); end. Виконаємо
програму і на екрані отримаємо: Додому: Завдання. Модифікуйте програму на
випадок чотирьох міст. 5. Дані дійсних типів. Дані, значення яких є
дійсні числа, можуть належати до таких типів (найчастіше використовують тип
real): | single | Дійсні короткі | (4 байти) | | real | Дійсні | (6 байтів) |
| double |
Дійсні довгі | (8 байтів) | | extended | Дійсні дуже довгі | (12 байтів) | Дійсні короткі та просто дійсні дані – це числа у звичайному (з
десятковою крапкою) чи показниковому форматі mep з максимальним значенням1038 , а
довгі – це числа у звичайному чи показниковому форматі mep з мак4симальним
значенням 10308. Значення дійсного числа в інформатиці записують так:
Де m –
мантиса, Е – хнова десяткової системи числення, р – порядок. Приклад 1.
6.25Е+01=6.25*101=62.5; -0.12500Е+01=-0.125*101=-1.25;
3.1415Е-06=3.1415*10-6=0.0000031415 Приклад 2. Нехай відомо, що маса
деякої речовини може набувати не цілочислового значення (1,5 кг тощо). Масі
речовини поставлено у відповідність змінну з іменем ________. Тому змінну маса
оголосити як дане числового дійсного типу так: var masa: real. 6.
Дані типу String Дані, значеннями яких є група символів (слово або деякий
текст), називають текстовими (інший термін - рядки). Назва цього типу даних –
string. Ознакою текстової сталої, є одинарні ланки (апострофи), між якими записана
група символів, а саме: “5”, “Lviv”,“Київ”. Отже 2001 – це ціла числова стала, а
“2001” – текстова стала. Якщо текст містить апостроф, то він дублюється, наприклад
“ім’я”. Текстові дані типу string можуть містити до 255 символів, однак часто
потрібна менша кількість символів n, яку задають в описах так: string [n].
Приклад 3. Оголосити змінні а1, а2, а3 як дійсні, в1, в2 – як цілі, а с1 – як
текстову можна так: var а1 а2 а3: real; в1, в2 : integer;
c1:string; Вправи та задачі Складіть алгоритми розв’язування
наступних задач (вважаючи, що всі вхідні дані і результати є цілими числами –
даними типу integer). Визначіть силу F , що діє на тіло з масою m , яке
рухається з прискоренням а (формула F= mа) ? Виконуємо програму і на екрані
отримуємо: 40. Обчисліть вартість а театральних квитків по 4 грн. і в
квитків по 6 грн. окремо і всіх разом. Program syla; Var
a, c1, b, c2, v1, v2, v: integer; begin c1:=4; c2:=6; a:=20;
b:=15; v:= v1+v2; writeln (v1:6, v2:6, v:6); readln end.
Виконуємо програму і на екрані отримуємо: 3. Від міста А до В автомобіль їхав t1 год. зі швидкістю V1
км/год., від В до С – t2 год. зі швидкістю V2 км/год., від С до D – t3 год. зі
швидкістю V3 км/год., Визначіть відстань між містами і пройдений шлях.
Programviostane; Var t1, V1, t2, V2, t3, V3, ab, bc, cd, ad :
integer; begin t1:=6; t2:=3;t3:=5; V1:=60; V2:=65; V3:=80;
ab:= V1* t1; bc:= V2* t2; cd:= V3* t3; ad:=ab+bc+cd writeln (ab:6, bc:6,
cd:6, ad:6); readln end. Виконуємо програму і на екрані
отримуємо:
|