Готика Польщі та Іспанії - Образотворче мистецтво - Скачать бесплатно
Готика (від італ. gotico, букв. - готський, від назви герм.
племені готів), художній стиль /між сер. 12 та 15-16 ст./, Спочатку поширився у
північнозахідній Франції, потому у пізньому Середньовіччі поширився по всій
Західній Європі. Готичний стиль прийшов на зміну романтичному. Головним
архітектурним типом став міський собор: каркасна система готичної архітектури
/стрільчасті арки спираються на стовпи/ дозволила створити надзвичайні за висотою
та площиною інтер`єри соборів, прорізати стіни величезними вікнами з кольоровими
вітражами. Спрямування собору вверх передано велетенськими ажуровими вежами,
стрільчастими вікнами та порталами, вишуканими статуями, складним орнаментом.
Розвивалися міське будівництво та цивільна архітектура /дитлові будинки, ратуші,
торгівельні ряди, міські вежі з нарядним декором/. Готика – це характерне
устремління споруди вгору, зокрема за рахунок гострих стрілчастих шпилів, це
вітражі – великі вікна з кольоровим, мальовничо розписаним склом, це чисельні
арки, багатство скульптури, оздоблення. Такі елементи надають готичним спорудам
динамічності, величі. Сутність готики полягає в зіставленні протилежностей, у
здатності об’єднати абстрактну ідею та живий трепет життя, у прагненні пронизати
земну плоть злетами духовної енергії. Готична архітектура водночас конструктивна
та зображувальна, що й проявилося у готичному соборі, який виконував роль
суспільного центра міста. Пам’ятками цього стилю є собор Паризької Богоматері
(Нотр-Дам), Лондонське Вестмінстерське абатство, Міланський собор в Італії і т.д.
На великі зміни в емоційному світі людини середньовіччя вказували й нові явища в
музичній культурі. Саме у 12-13 ст. досягає вершин розвитку найдосконаліший вид
професійного багатоголосся – дискант. Це був спів у протилежному русі, або
“протиголосся”, осередком його була школа при соборі Паризької Богоматері, міста
Лімож і Шартр. У 15-16 ст. готику змінив Ренессанс. Готика Польщі З
XI ст. Польща також здійснила значний поступ у культурному розвитку, особливо
після остаточного відновлення в XIV ст. власного королівства. Географічні умови,
насамперед значна віддаленість від розвиненої в культурному відношенні Західної
Європи, і політична роздробленість призвели до того, що польські досягнення в
галузі культури аж до початку XVI ст. були не такими виразними, як досягнення
чехів. Крім того, цей поступ у Польщі очолювало духовенство; темпи підготовки
місцевих священиків для заміни іноземних місіонерів були повільними, а поширення
християнського способу життя після першого спалаху ентузіазму за правління
Болеслава Великого було досить важким. Це повільне поширення західних ідей
у Польщі ілюструється тим фактом, що церковні реформи Григорія VII були сприйняті
в Польщі лише на початку XIII ст., набагато пізніше, ніж у Богемії.
Готичний стиль поширився у Польщі протягом XIV-XV ст. На півдні, особливо в
районі Кракова, домінувала французька готика. Німецька готика поширилася на Заході
й Півночі Польщі. Значно сприяли розвитку готичного мистецтва у заснованих ними
містах німецькі колоністи. Тевтонські рицарі, великі магістри яких нерідко були
хорошими будівниками, перейняли той специфічний стиль готичної архітектури, що
розвинувся у Північно-східній Німеччині, в заможних містах Ганзи. Деякі зі
споруджених рицарями відомих будівель, такі як церква Матері Божої у Данцигу
(13451503) і найзначніша цегляна споруда — палац великих магістрів у Марієнбурзі
(1276-1335), справили великий вплив на будівництво у Північно-східній Польщі.
Проклало собі шлях до Польщі і чеське готичне мистецтво, представлене учнями Петра
Парлержа. Але пізньоготичний стиль розквітнув у Польщі лише в XV ст.
Найдавнішими скульптурними пам'ятками Польщі є оздоблення романських
церков, зокрема бронзова брама собору в Гнезно (1129-1137) і двері собору в
Плоцьку. Готичні скульптурні пам'ятки датуються XIV-XV ст. Найвідоміші з них —
статуї князів династії Пястів, що збереглися у Вроцлаві, Ополі, Кресобожі, Любуші
й Кракові. Із середини XIV ст. значного розвитку у Польщі набуло різьбярство. До
наших часів збереглося кілька гарних зразків різьблених дерев'яних
вівтарів. До кращих зразків живопису належать мініатюри та орнаменти в
манускрипті, що містить житіє св. Ядвіги, створені Миколаєм Пруссом (1353 р.).
Богемське мистецтво мініатюри, що було поєднанням французької та італійської
традицій з оригінальними чеськими елементами, сягнуло Польщі лише в XV ст.
Готика Іспанії Араби привнесли в іспанське мистецтво розвинуту культуру
орнаменту і залишили ряд прекрасних пам'яток архітектури в мавританському
стилі, серед яких мечеть у Кордові (XVIII ст.) і палац Альгамбра в Гранаді
(XIII-XV ст.). В XI-XII ст.ст. на території Іспанії розвивається романський стиль
в архітектурі, чудовою пам'яткою якого є величний собор у місті
Сантьяго-де-Компостела. У XIII - першій половині XV ст. в Іспанії, як і у всій
Західній Європі, формується готичний стиль. Кінець 12 – початок 13 ст. в
Іспанії, як і у всій Європі, були позначені важливими змінами: посилилась
могутність великих монархів, об’єднувалися дрібні держави, монастирі втрачали свій
вплив, виникли міські общини з їх самоуправлінням, все це сприяло пробудженню
народної свідомості усіх сфер життя суспільства і насамперед мистецтва,
архітектури, що знайшло відображення в готичному стилі. Іспанська готика
нерідко запозичує мавританські риси, про що свідчать величні собори в Севільї,
Бургосі і в Толедо (один з найбільших у Європі). Особливе художнє явище являє
собою так званий стиль "мудехар", що сформувався у результаті злиття в
архітектурі елементів готики, а пізніше, в добу Ренесансу, з мавританською
спадщиною.
|
