Життєвий і творчий шлях Тараса Мельничука - Краєзнавство - Скачать бесплатно
Мельничук Тарас Юрійович народився 20 серпня 1939 р. в селі
Уторопи Косівського р-ну Івано-Франківської області. Після закінчення десятирічки
працював коректором районної газети "Радянська Гуцульщина", далі - в
Комі АРСР лісорубом, валовідбійником на Донбасі, служив у лавах Радянської армії.
1958 р. вступає до Чернівецького держуніверситету. На третьому курсі покидає
навчання, їде по комсомольській путівці на будівництво Криворізького
гірничо-збагачувального комбінату, далі - впродовж двох років працює теслею на
будовах Красноярського краю. 1964 р. знову поновлюється в університеті, з якого
через півтора року за вільнодумство відраховують. Після цього працює в редакціях
районних газет Глибокої, Хотина, Косова, Верховини, Івано-Франківська. 1967
року у видавництві "Карпати" виходить перша збірка віршів "Несімо
любов планеті". У 1967 році вступає на заочне відділення Московського
літературного інституту. Здає рукопис збірки віршів "Чага" у видавництво
"Карпати" і "Радянський письменник", що стало причиною його
арешту 24 січня 1972 року під час масового ув'язнення української
інтелігенції. Відбував покару в Пермських таборах, звідки вийшов на волю в
березні 1975 року. Знаходиться під наглядом органів безпеки. У квітні 1979 року за
"вчинення опору працівникові міліції", а насправді за антирадянську
діяльність, арештований на ?? роки. Далі - кілька років адміністративного нагляду,
поневіряння в пошуках роботи. 1982 року в Торонто виходить збірка віршів
"Із-за грат". 1990 року - "Строфи із Голгофи" (Великобританія)
та "Князь роси" (Київ, видавництво "Молодь"). За нигу
"Князь роси" 1992 року удостоєний Державної премії України імені
Т.Г.Шевченка. Збірка поезій "Чага" - побачила світ у Коломийській
друкарні ім.Шухевича 1994 року завдяки її директору Михайлові Андрусяку.
Останні роки прожив у Коломиї. Відійшов у вічність 29 березня 1995 року.
Похований на місці колишнього рідного обійстя в Уторопах. У Спілку
письменників України вступив 1990 року. У застійні сімдесяті роки доля
цього талановитого поета склалася драматично. Своїми чесними рядками Тарас
Мельничук уже тоді наближав перебудову. Його вірші ввібрали у себе і мужню висоту
Карпатських гір і вільний дух східно-українських полів. Це друга після двадцяти
двохрічної перерви збірка автора. Вірш Тараса Мельничука: Не снись
мені кривавий сон, Не сніться, рани і руїни,- Мені не треба десять
сонць - Живу тобою, Україно. В мене ланів, в мене пшениць, Як
срібла-золота по всім світу. За сто чужинських зоряниць Я не віддам
й вишневу віту. Будьмо ніжними (вірш) Не соромсь бути ніжними,
ласкавими, привітними з птицями, деревами і квітами. Матерям
стискаймо руки з виснаженими венами. І цілуймо їх, цілуймо їх, хоч і не
заведено. Наша теплота незбіднена, нездрібнена, як озон, як хліб, як
честь, потрібна. Будьмо всі! - тепла і доброти джерелами, не
вергаймо з-за дрібниць громи. Будьмо ніжні з птицями, деревами і з
людьми.
| 
