Поняття про умовиводи, його види - Логіка - Скачать бесплатно
План Поняття мислення та пізнання. Роль
абстрактного мислення у пізнанні. Логіка та формальна логіка Основні
форми логічного мислення Поняття істинності характеризує думки, перед усім
судження, а поняття правильності – зв’язки між думками у формі міркувань.
Міркування – це зіставлення думок, пов’язання їх задля відповідних
висновків. Істинними є думки, які в принципі, загалом, відповідають
дійсності за своїм змістом. У формальній логіці абстрагуються від проблеми
відносності істини й розглядають думки як такі, за якими закріплене одне і лише
одне логічне значення – або істина або хиба. Правильне міркування –
міркування, в якому одні думки ( висновки ) з необхідністю випливають з інших
думок ( засновків ). Метою пізнання є одержання істинних знань. Для того,
щоб одержати такі знання за допомогою міркувань, треба, по-перше, мати істинні
засновки, а по-друге, правильно їх поєднувати, міркувати за законами логіки. При
використанні хибних засновків припускаються фактичних помилок, а при порушенні
законів логіки, правил побудови міркувань роблять логічні помилки. Фактичних
помилок, як і логічних, певна річ, треба уникати, що не завжди вдається. Що ж до
логічних, то людина високої інтелектуальної культури може уникнути цих помилок,
оскільки давно вже сформульовано основні закони логічно правильного мислення,
правила побудови міркувань і навіть осмислено типові помилки в міркуваннях.
Як граматика вивчає форми слів та їх поєднань у речення, абстрагуючись від
конкретного змісту мовних виразів, так і логіка досліджує форми думок та їх
поєднань, відволікаючись від конкретного змісту цих думок. Щоб виявити
форму думки чи міркування, їх необхідно формалізувати. Формалізація –
побудова моделі, в якій змістовним думкам і міркуванням відповідають формальні
аналоги. Формалізація дає змогу виявити загальні структури думок,
сформулювати на цій основі загальні закони і правила міркування, завдяки чому
можна змінити будь-яке змістовне міркування, фрагмент тексту чи й цілий текст
відповідною системою формул. Науки іноді поділяються на точні і неточні
(останній термін використовується рідше). Цей поділ має умовний характер. Але якщо
вдатися до нього, то формальна логіка явно тяжітиме до точних наук. Проте і в ній
є багато “неточного”, невизначеного, дискусійного. Тому інформація про подібні
проблеми має велике значення для розвитку критичного, творчого мислення. Тим
більше, що існує думка, ніби абсолютизація формально-логічних знань може
спричинити схильність до догматизму. Логіка – це наука, яка вивчає закони і
форми мислення. Важко перелічити всі існуючі визначення поняття мислення.
Загалом, є дві тенденції в перекручуванні змісту і обсягу цього поняття – надто
вузьке визначення і надто широке. Першим різновидом надто широкого розуміння
поняття мислення є ототожнювання його зі “свідомістю”. Другим різновидом
надто широкого розуміння поняття мислення є те, згідно з яким до мислення
відносять діяльність митця в процесі створення художніх образів, інтуїція, а іноді
навіть деякі форми відображення високоорганізованих тварин – так зване предметне
мислення тощо. Не абсолютизуючи це визначення, будемо виходити з того, що мислення
– це вища форма активного відображення дійсності, яка полягає в цілеспрямованому,
опосередкованому і узагальненому пізнанні істотних властивостей, зв’язків і
відношень, предметів і явищ. Іноді поняттю “мислення” надається надто
вузьке значення. Загальновідомо, що до мислення відносять діяльність як розуму,
так і розсудку. А “законами мислення”, тими законами, які вивчаються формальною
логікою, фактично вважаються закони міркування. Тому поняття мислення у визначенні
предмета логіки використовується у вузькому значенні. Виходячи з цих обставин,
очевидно, раціональніше вважати, що формальна логіка вивчає закони розсудкової
діяльності людини Є проблеми і щодо форм мислення. Оголосивши форми
мислення (поряд із законами) предметом вивчення логіки, нечітко визначають, чому в
центрі її уваги є саме поняття, судження і умовиводи, а не інші форми мислення. До
того ж залишається не з’ясованим, які з цих форм є формами мислі (думки), а які –
формами мислення, тобто руху думок. Деякі автори стверджують, ніби поняття і
судження належать до форм думки (мислі), а умовивід – до форм мислення. Поняття,
справді, більше тяжіє до форми думки, а судження – до форми мислення.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ Що таке мислення? Яке визначення має
формалізація? Яке значення має знання логіки? Які міркування
називають правильними? ЛІТЕРАТУРА Тофтул М.Г. Логіка. –
К.,1999 – С. 332 Гетманова А.Д. Учебник по логике. – М., 1995
Конверський А.С. Логіка. – К., 1998. – С. 32 Марценюк С.Н. Логіка (курс
лекцій). – К., 1993. – С. 163 Руденко К.П. Логіка. – К., 1976. – С. 139
Український правопис. – К., 1996. – С. 44 КОЛОМИЙСЬКИЙ КОЛЕДЖ ПРАВА І
БІЗНЕСУ РЕФЕРАТ на тему: “МИСЛЕННЯ ТА ПІЗНАННЯ”
Виконала студентка групи Ю – 22 Фіцай Олена Викладач:
Ганущак М.В. КОЛОМИЯ’99
| 
